ПАТРІОТИЗМ ЯК ЧИННИК ВСТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО: ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ІДЕЙНІ ОСНОВИ

Filatov (Філатов Борис Альбертович), B. (2021). PATRIOTISM AS A FACTOR IN POLITICAL AGENDA SETTING: INSTITUTIONAL AND IDEOLOGICAL GROUNDS. Політологічний вісник(87), 137–148. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.87.137-148

У статті зроблена спроба окреслити проблематику патріотизму як чинника трансформації інституційної структури політики. Проаналізовано особливий статус патріотизму як міждисциплінарної наукової проблеми внаслідок подій Революції Гідності та збройної боротьби на сході України. Здійснено аналіз Ідентифікація й диференціація проблем макрополітичного порядку денного на принципах патріотизму. Наголошується, що розгляд патріотизму в політичній площині детермінується спробами пояснення таких явищ, як глобальний «етнічний ренесанс», раптова мобілізація громадян під час масових акцій протесту, поширення маніпуляції у межах політичних комунікацій. Ретроспективний аналіз показав, що патріотизм потрібно розглядати не лише як ідейно-доктринальну систему або систему політичної аргументації, але й як явище, яке реалізує зміну траєкторії та режиму функціонування конкретних політичних інститутів й системи в цілому. Обґрунтовано, що сучасна Україна перебуває в процесах трансформації, саме видозміна діяльності політичних інституцій, яка фіксується у нормативно-правовому вимірі. Доведено, що патріотичний ракурс громадського представництва в зарубіжних державах на сучасному етапі, з одного боку, не заперечує громадянських прав і свобод, з іншого боку, надає правозахисній діяльності виразного характеру захисту українських інтересів. Осмислення захисту незалежності України спричинило вплив на формування політичних сил, диференціацію політичної громадськості на основі питання ставлення щодо майбутнього України як до окремої держави. Результативність демократичних перетворень в Україні вимірюється міжнародними рейтинговими агентствами, які засвідчують зміни у розбудові демократичних політичних відносин, їх інституційному забезпеченні, зокрема у нормотворенні, яке визначає параметри політичної участі. Одним із головних завдань формування ядра патріотично налаштованого електорату є забезпечення трансляції політичних цінностей від одного покоління до іншого. В українському суспільстві патріотизм як чинник електорального вибору має свої особливості, пов’язані з вимогами захисту конкретних прагматичних інтересів соціальних груп та окремих громадян.