Принципи лексикографічного опису мовних одиниць у "De verborum significatu"

Руда, Н. (2026). The Principles of Lexicographic Description of Linguistic Units in "De Verborum Significatu". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 100–107. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.14

Вступ. У статті здійснено комплексний аналіз принципів лексикографічного опису мовних одиниць у пам’ятці давньоримської словникової справи "De verborum significatu". Дослідження актуалізує внесок античної традиції у формування металексикографії та простежує витоки основних принципів семантизування, які залишаються релевантними і для сучасної теорії словникарства. Актуальність дослідження зумовлена також українським перекладом окремих тлумачень, що частково заповнює прогалину, пов’язану з відсутністю повного перекладу цієї пам’ятки українською мовою
Методи. З огляду на історико-лінгвістичний і металексикографічний характер дослідження було використано описовий, історичний методи, а також метод суцільної вибірки матеріалу. Також було застосовано елементи етимологічного, семантичного та морфемного аналізів. Контекстуальний аналіз дав змогу з’ясувати функціонування лексем у наведених автором цитатах. Отримані результати інтерпретовано з позицій сучасної металексикографії.
Результати. У роботі окреслено особливості макро- та мікроструктури словника, способи організації реєстру, специфіку репрезентації мовних одиниць і характер тлумачень. Встановлено, що поряд із лаконічними денотативними дефініціями у словнику широко представлені енциклопедичні пояснення, етимологічні інтерпретації, іншомовні відповідники, синонімічні субституції, приклади з творів римських авторів, а також спостереження над фонетичними, морфологічними й словотвірними явищами латинської мови. Окрему увагу приділено аналізу словникових статей із архаїзмами, професійною лексикою, авторськими оказіоналізмами та свідченнями міжмовних контактів (передусім із грецькою мовою).
Висновки. Відсутність єдиного стандартизованого принципу тлумачення мовних одиниць у досліджуваному тексті розглядається як історичний етап процесу формування лексикографічної традиції. Дослідження показало, що "De verborum significatu" є цінним джерелом для реконструкції принципів організації лексиконів у античну добу та простеження витоків тих параметрів лексикографічного опису, які в подальшому були розвинені у європейській словникарській традиції. Перспективним напрямом майбутніх досліджень є системне зіставлення виявлених принципів із моделями сучасних словників різних типів, а також підготовка повного українського перекладу пам’ятки з науковим коментарем.