Перший досвід використання супутникових даних для моніторингу водно-флюїдного режиму вулкана Локбатан при оцінці ризиків сейсмічних подій у регіоні

Huseynov, A., Nesterovskyi, V., & Huseynova, A. (2025). First experience in using satellite data for monitoring the hydro-fluid regime of Lokbatan volcano in the assessment of seismic event risks in the region. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(110), 108-116. https://doi.org/10.17721/1728-2713.110.12

Вступ. Грязьові вулкани є активними природними структурами, що впливають на навколишнє середовище шляхом безперервних викидів газорідинних флюїдів, грязьової брекчії та грязьових потоків. Попри широкі дослідження та значний масив даних про грязьовий вулканізм, розуміння динаміки флюїдів та гідрогеологічних процесів, пов'язаних із цими системами, залишається предметом постійних дискусій. Нині налічується понад 2500 грязьових вулканів, розташованих у 42 країнах світу, що підкреслює їх глобальне поширення. Територія Азербайджану – унікальний регіон для дослідження сучасного грязьового вулканізму. На його порівняно невеликій території розташовано понад 350 грязьових вулканів. Грязьовий вулкан Локбатан серед них є найактивнішим. На ньому зареєстровано 28 активних подій з виверженням великої кількості матеріалу, з ним пов'язане нафтове родовище і сейсмічні події. У цьому контексті комплексний підхід до вивчення активності грязьових вулканів, включаючи супутниковий моніторинг, є надзвичайно актуальним.

Методи. У роботі використано методи дистанційного зондування для аналізу водно-флюїдного режиму грязьового вулкана Локбатан, фіксації активних фаз і пошуку кореляційних зв'язків. Зокрема, супутникові знімки застосовано для розрахунку індексу вологості у межах грязевулканічного поля, що періодично змінюється. Вперше цей індекс виміряно дистанційно, що дало змогу оцінити динаміку поверхневої вологи як показник міграції флюїдів та підповерхневої активності.

Результати. Отриманий за допомогою супутника індекс вологості показав чіткі кореляції з активністю грязьового вулкана. Спостереження вказують на те, що варіації індексу вологості відповідають змінам у флюїдному режимі грязевулканічної структури, відображаючи можливу підземну міграцію флюїдів або зміни тиску перед фазою виверження.

Висновки. Дослідження демонструє потенціал супутникового моніторингу в оцінці водно-флюїдного режиму інших активних грязьових вулканів. Цей підхід може забезпечити ефективну, недорогу альтернативу польовим спостереженням і лабораторним дослідженням і надає можливість підтримувати системи раннього попередження про сейсмічні події чи виверження. У подальшому отриманий досвід можна реалізувати при розробці превентивних стратегій управління геологічними процесами в сейсмічно активних регіонах.