Оніричні образи у творчості французьких художників ХІХ століття

Бовтун, А. (2022). Oneiric images in artworks of 19th-century French artists. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(13), 152–162. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2022.1.12

У статті розглядається творчість представників французького графічного живопису – Жан-Жака Гранвіля (1803–1847), Віктора Гюго (1802–1885) та Оділона Редона (1840–1916), які стали основоположниками нового тлумачення сновидінь у мистецтві ХІХ століття. Проаналізовано ключові роботи даних художників, в яких репрезентовано світ сну за допомогою конкретних оніричних образів та символів. Виокремлено особливості зображення сновидінь у французькому графічному мистецтві другої половини XIX століття.
 У ХІХ столітті підвищений інтерес до теми сновидінь у Франції був пов’язаний з діяльністю  французького вченого Альфреда Морі (1817-1892). Його книга «Сон та сновидіння» (1861) ідейно вплинула на творчість представників французького живопису, які за допомогою візуальної мови досліджували несвідоме. Французьке мистецтво ХІХ століття поступово відходить від традиційних європейських сюжетів зображення сну попередніх років, які ще зустрічаються у роботах Генрі Фюзелі, Франсіско Гої та Вільяма Блейка.
Французькі графіки зосереджують свою увагу на зображенні внутрішньої природи сновидінь та оніричного простору. Їх не цікавили сюжети зі сплячою людиною – вони мали на меті проникнути у найпотаємніші частини людської підсвідомості під час сну та відобразити те, що там відбувається. Вони звертаються до філософських та медичних трактатів, присвячених природі сновидінь, захоплюються спіритизмом, вивчають різноманітні оніричні стани – інсомнію, галюцинації, сомнамбулізм та нічні кошмари. Сни стають джерелом натхнення та нескінченної фантазії для французьких художників ХІХ століття. Вони перетворюються на мистецьких дослідників сновидінь, ведуть нічні щоденники, записуючи власні спостереження. Їх картини стають своєрідними результати цих оніричних пошуків. Дослідження творчості представників французької графіки ХІХ століття та їх новаторські підходи до зображення сновидінь також мають важливе значення для розуміння виникнення та розвитку сюрреалістичного мистецтва на початку XX століття.