Зв’язок схильності до менталізації та рівня міжособистісної напруги
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Врочинська, Євгенія Олексіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Врочинська, Є. О. (2026). Зв’язок схильності до менталізації та рівня міжособистісної напруги [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27832
[ДСТУ] Врочинська Є. О. Зв’язок схильності до менталізації та рівня міжособистісної напруги : кваліфікаційна робота бакалавра : C Соціальні науки, журналістика та інформація / наук. кер. О. І. Морозова-Ларіна. Київ, 2026. 93 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27832 (дата звернення: 25.07.2026).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше емпірично встановлено та обґрунтовано каскадну транзитивну модель соціальної дезадаптації особистості, у якій загальна емоційна дисрегуляція виступає вагомим частковим медіатором між дефіцитом менталізації та міжособистісною чутливістю; Виявлено, що трансформація когнітивного нерозуміння власних психічних станів (гіпоменталізації) у комунікативний страх відбувається виключно через поведінково-оцінкові збої управління афектом (втрату контролю над імпульсами та жорстке неприйняття емоцій); Розширено уявлення про специфіку формування соціальної боязкості, зокрема емпірично доведено достовірно вищу схильність жінок до гіперпильності у комунікативних контактах (міжособистісної обізнаності) та більший дефіцит усвідомлення ними власних емоцій під час стресу порівняно з чоловіками; Набуло подальшого розвитку положення про компенсаторну функцію близьких міжособистісних (романтичних) стосунків, які виступають захисним фактором та достовірно знижують рівень загальної емоційної сліпоти (алекситимії) і труднощі з ідентифікацією почуттів.
Практичне значення дослідження. Одержані результати та розроблена структурна модель міжособистісної напруги можуть бути безпосередньо використані психологами та психотерапевтами в рамках консультативної практики. Виявлені закономірності доводять, що терапевтичні мішені під час роботи із соціальною боязкістю мають бути зміщені з простого тренування комунікативних навичок на глибинне відновлення базової рефлексивної функції (менталізації).
Практичне значення дослідження. Одержані результати та розроблена структурна модель міжособистісної напруги можуть бути безпосередньо використані психологами та психотерапевтами в рамках консультативної практики. Виявлені закономірності доводять, що терапевтичні мішені під час роботи із соціальною боязкістю мають бути зміщені з простого тренування комунікативних навичок на глибинне відновлення базової рефлексивної функції (менталізації).
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
C Соціальні науки, журналістика та інформація
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
902.14 KB
Контрольна сума :
(MD5):8e109c829830149060135adea11d7bad
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International