Інституційні дисфункції розвитку економічних систем

Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад дослідження інституційних дисфункцій розвитку економічних систем та обґрунтуванню на цій основі науково-практичних рекомендацій щодо інституційного реформування економіки України в умовах глобальних біфуркацій.
Показано, що у процесі еволюції інституційної теорії відбулося збагачення наукових підходів до дослідження інституційного середовища як детермінанти економічного розвитку. З’ясовано, що інституційне середовище є складнострукторованим і визначає специфічні риси економічного розвитку через унікальне поєднання формальних і неформальних інституцій та механізмів їх підтримки. Виокремлено як складову інституційного середовища такі механізми підтримки інституцій: механізми примусу (забезпечують слідування сформованим правилам і нормам), механізми моніторингу (уможливлюють нагляд та контроль дотримання правил і норм), механізми фіксації (ідентифікують факти недотримання правил і норм). Розкрито, що функціональне призначення зазначених механізмів полягає у визначенні рівня трансакційних витрат суспільства та окремих індивідів. Сформовані в процесі еволюції «правила гри» зумовлюють як прискорення, так і сповільнення економічної динаміки.
Визначено, що інституційні зміни є складним та багатофакторним процесом трансформації інституційного середовища, який визначає вектори розвитку економічних систем, а також забезпечує їх диференціацію у часових і просторових координатах. Обґрунтовано процесний підхід до дослідження життєвого циклу формальних та неформальних інституцій, на основі виокремлення таких його етапів, як: формування (реакція на певну потребу), впровадження (початок слідування нормі), зрілість (масове призвичаєння до норми та поширення її використання), усунення (заміна або ліквідація).
Зазначено, що у процесі інституційних змін можуть формуватися інституційні дисфункції, які вирізняються плюралізмом та суперечливим впливом на розвиток економічних систем. Розвинено теоретичні положення інституційного аналізу в частині визначення інституційних дисфункцій як порушення функціонування інституції або ж системи інституцій, що чинить вплив на економічний розвиток та стимулює інституційні зміни. З’ясовано, що плюралізм інституційних дисфункцій виявляється у багатогранності теоретичних підходів до визначення критеріїв класифікації та різновидів інституційних дисфункцій. Інституційні дисфункції справляють суперечливий вплив на економічний розвиток одночасно стимулюючи та сповільнюючи останній. Визначено сутнісне співвідношення понять «інституційна дисфункція» й «інституційна пастка», а саме: обґрунтовано різнорівневий характер інституційних порушень, де інституційна дисфункція розглядається як загальне поняття, що охоплює всі відхилення в межах відповідного інституційного середовища, тоді як інституційна пастка відображає лише окремий випадок зазначених дисфункцій. Зазначено, що етапи життєвого циклу інституційних дисфункцій є таким ж як і етапи життєвого циклу інституцій.
Аргументовано висновок щодо відсутності переліку сталих чинників, які зумовлюють інституційні дисфункції, оскільки інституційне середовище є унікальним набором формальних та неформальних обмежень. Такі чинники можуть поставати як випадково, внаслідок глобальних біфуркацій, так і цілеспрямовано – під час ініційованих інституційних змін. Охарактеризовано особливості інституційних дисфункцій, сформованих та загострених глобальними біфуркаціями, а саме: цифровою революцією, пандемією COVID-19, повномасштабним вторгненням рф в Україну в частині визначення інституційного шоку як порушення стійкості інституційної системи на формальному і неформальному рівнях, у контексті синхронних та асинхронних змін складових інституційного середовища. Доведено, що за цих умов диференціюються альтернативні шляхи інституційного розвитку економічних систем, зокрема: з одночасною швидкою зміною формальних та неформальних інституцій або з лаговим ефектом змін зазначених складових інституційної структури.
Доведено, що укорінення інституційних дисфункцій в межах інституційного середовища відбувається за рахунок дії ефектів закріплення. Аргументовано, що зменшення рівня трансакційних витрат постає головним чинником, який зумовлює їх поширеність. Розкрито вплив інституційних дисфункцій на загальну ефективність інституційного середовища за рахунок зменшення рівня трансакційних витрат індивідів і одночасного нерівномірного збільшення цих витрат для соціуму в результаті чого інституції не можуть виконувати своє функціональне призначення щодо економії трансакційних витрат. Аргументовано, що за цих умов інституційний парадокс розвитку, характерний для економік, які потрапили в пастку середнього доходу, є одним із негативних наслідків закріплення інституційних дисфункцій.
Із позиції поведінкового підходу показано, що під час здійснення вибору між інституціями індивід надасть перевагу варіанту, за якого сукупний ефект (перевищення вигоди над витратами) буде переважати альтернативу. Відтак протидія інституційним дисфункціям повинна враховувати зазначені поведінкові аспекти. Аналіз поведінкових особливостей вибору індивідів між двома альтернативами у формі ефективної та неефективної інституцій на основі міждисциплінарності дозволив розробити авторські концептуальні підходи до протидії інституційним дисфункціям, а саме: (1) зменшення рівня трансакційних витрат ефективної норми (заохочення) або (2) збільшення рівня трансакційних витрат неефективної норми (стримування). Зазначені підходи було покладено в основу авторського обґрунтування мікроекономічного підґрунтя здійснення інституційного вибору як теоретичного конструкту інституційного реформування економічних систем.
З’ясовано, що особливості формування інституційного середовища у період інверсійного ринкового реформування економіки України полягають у поєднанні цілеспрямованих інституційних змін із успадкованими та набутими в процесі національного історичного розвитку інституційними атрибутами. Зазначені особливості характерні як для економіки України, так і для інших постсоціалістичних країн. Проведено компаративний кластерний аналіз впливу інституційних дисфункцій на трансформацію економічних систем на основі аналізу показників інституційного розвитку 18 постсоціалістичних країн у 2010 та 2019 роках. Результати проведеного кластерного аналізу підтвердили гіпотезу щодо дивергентного впливу інституційних дисфункцій на економічний розвиток зазначених країн. На основі отриманих результатів обґрунтовано, що збереження виявлених тенденцій зумовлюватиме подальшу багатовекторність інституційного розвитку країн колишнього соціалістичного табору.
За результатами проведеного інституційного аналізу з’ясовано, що економіка України характеризується наявністю складноструктурованого переплетіння інституційних дисфункцій, сформованих у період інверсійного ринкового реформування національної економіки, з одного боку, та зумовлених сучасними глобальними біфуркаціями з іншого. На основі аналізу інституційних індикаторів (Індекс сприйняття корупції, рівень тіньової економіки, кількість випадків рейдерства, Міжнародний індекс прав власності, Глобальний індекс інновацій) засвідчено зростання кількісних показників, що відображають позитивні інституційні зміни національної економіки. Водночас акцентовано, що відсутність дієвих механізмів подолання існуючих дисфункцій уповільнює економічну динаміку України. Аргументовано, що серед таких інституційних дисфункцій особливо загрозливими є корупція, тінізація економіки, незахищеність прав інтелектуальної власності, відсутність належного інституційного забезпечення інноваційної діяльності.
Здійснено економетричний аналіз досліджуваних процесів на основі побудови економетричної моделі взаємозв’язку між обсягом реалізованої продукції переробної промисловості та рівнем «присутності» держави в економіці, рівнем тіньової економіки та Індексом сприйняття корупції. Підтверджено гіпотезу щодо сповільнення динаміки сектору переробної промисловості України під впливом зазначених інституційних чинників. Економетричне моделювання залежності показників обсягу ВВП України у розрахунку на одного мешканця від рівня тіньової економіки, Індексу сприйняття корупції та Міжнародного індексу прав власності підтвердило негативний вплив цих інституційних чинників на економічне зростання. Зазначене уможливило висновок щодо деструктивних наслідків закріплення інституційних дисфункцій для розвитку окремих секторів економіки (мезорівень), так і для розвитку економічної системи загалом (макрорівень).
Визначено пріоритетні напрями інституційного реформування економіки України, а саме: удосконалення інституційного забезпечення інноваційного розвитку в умовах розбудови цифрової економіки, протидія інституційним дисфункціям у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності, детінізація економіки та протидія корупції, а також сприяння неформальним інституціям громадянського суспільства. Пропоновані напрями економічних реформ сприятимуть підвищенню ефективності інституційного середовища та забезпечать розвиток економічної системи України в умовах глобальних біфуркацій.
Отримані наукові результати можуть бути використані органами державної влади в процесі ідентифікації сучасного стану та інституційних дисфункцій України; під час реалізації заходів щодо інституційного реформування національної економіки; у процесі проведення наукових досліджень інституційних змін постсоціалістичних країн; при розробці стратегічних та нормативно-правових документів щодо інституційного реформуванння економіки України за умов глобальних біфуркацій. Основні результати проведеного дослідження можуть бути використані в процесі викладання економічних дисциплін.

Ключові слова: інституційні дисфункції, інституційна теорія, інституційне середовище, інституційні зміни, інституції, трансакційні витрати, економічний розвиток, , економічні системи, економічне зростання, економічні реформи, пандемія COVID-19, цифрова економіка, інноваційний розвиток, інтелектуальна власність, детінізація економіки.

The thesis is devoted to deepening the theoretical and methodological foundations of the study of institutional dysfunctions in the development of economic systems and substantiation of scientific and practical recommendations on this basis for the institutional reform of Ukraine's economy in the conditions of global bifurcations.
In the evolution of the institutional theory, there was an enrichment of scientific approaches to studying the institutional environment as a determinant of economic development. The institutional environment is complex and determines the specific features of economic development through a unique combination of formal and informal institutions and their support mechanisms. The following mechanisms for supporting institutions are identified as a component of the institutional environment: enforcement mechanisms (ensure compliance with established rules and regulations), monitoring mechanisms (enable supervision and control of compliance with rules and regulations), fixation mechanisms (identify facts of non-compliance with rules and regulations). The thesis reveals that the functional purpose of these mechanisms is to determine the level of transaction costs of society and individuals. The «game rules» formed in the process of evolution determine both the acceleration and deceleration of economic dynamics.
The author determined that institutional changes are a complex and multifactorial process of transformation of the institutional environment, which defines the vectors of development of economic systems and ensures their differentiation in time and space coordinates. The process approach to the study of the life cycle of formal and informal institutions is substantiated based on the identification of its stages, such as formation (reaction to a specific need), implementation (beginning of following the norm), maturity (mass habituation to the norm and the spread of its use), elimination (replacement or liquidation).
It is noted that institutional dysfunctions can be formed in the process of institutional changes, distinguished by pluralism and contradictory influence on the development of economic systems. The theoretical provisions of institutional analysis have been developed to define institutional dysfunctions as a violation of the functioning of an institution or a system of institutions that affects economic development and stimulates institutional changes. The author found that the pluralism of institutional dysfunctions is manifested in the multifacetedness of theoretical approaches to determining the classification criteria and types of institutional dysfunctions. Institutional dysfunctions have contradictory effects on economic development, simultaneously stimulating and slowing down the latter. The essential relationship between the concepts of «institutional dysfunction» and «institutional trap» is defined: the multilevel nature of institutional violations is substantiated where institutional dysfunction is considered a general concept encompassing all deviations within the relevant institutional environment. In contrast, the institutional trap reflects only a particular case of the specified dysfunctions. The author noted that the stages of the life cycle of institutional dysfunctions are the same as those of institutions.
The conclusion regarding the absence of a list of permanent factors that cause institutional dysfunctions is argued since the institutional environment is a unique set of formal and informal restrictions. Such factors can appear accidentally due to global bifurcations and purposefully - during initiated institutional changes. The features of institutional dysfunctions formed and exacerbated by global bifurcations are characterized, namely, the digital revolution, the COVID-19 pandemic, and the full-scale invasion of the rf into Ukraine in terms of the definition of institutional shock as a violation of the stability of the institutional system at the formal and informal levels, in the context of synchronous and asynchronous changes in institutional environment. The thesis proves that under these conditions, alternative ways of institutional development of economic systems are differentiated, particularly with the simultaneous rapid change of formal and informal institutions or with the lag effect of changes in the specified components of the institutional structure.
The author proves that the entrenchment of institutional dysfunctions within the institutional environment occurs due to anchoring effects. It is argued that the reduction in transaction costs is the main factor determining their prevalence. The influence of institutional dysfunctions on the overall efficiency of the institutional environment due to the decrease of the level of transaction costs of individuals and the simultaneous uneven increase of these costs for society is revealed, because of which institutions cannot fulfil their functional purpose of saving transaction costs. It is argued that under these conditions, the institutional paradox of development, characteristic of economies caught in the middle-income trap, is one of the negative consequences of entrenching institutional dysfunctions.
From the standpoint of the behavioural approach, it is shown that when choosing between institutions, the individual will prefer the option for which the cumulative effect (the excess of benefits over costs) will prevail over the alternative. Therefore, countering institutional dysfunctions should consider the above behavioural aspects. The analysis of the behavioural characteristics of the choice of individuals between two options in the form of effective and ineffective institutions based on interdisciplinarity made it possible to develop the author's conceptual approaches to countering institutional dysfunctions, namely: (1) reducing the level of transaction costs of the effective norm (incentive) or (2) increasing the level of transaction costs ineffective norm (restraint). The specified approaches were the basis of the author's justification of the microeconomic basis of implementing institutional choice as a theoretical construct of institutional reform of economic systems.
The author found that the peculiarities of the formation of the institutional environment during the period of inversion market reform of Ukraine's economy consist of a combination of purposeful institutional changes with institutional attributes inherited and acquired in the process of national historical development.
The specified features are characteristic of Ukraine's economy and other post-socialist countries. The author conducted a comparative cluster analysis of the impact of institutional dysfunctions on the transformation of economic systems based on the analysis of indicators of institutional development of 18 post-socialist countries in 2010 and 2019. The results of the undertaken cluster analysis confirmed the hypothesis regarding the divergent influence of institutional dysfunctions on the economic development of these countries. Based on the obtained results, it is substantiated that the preservation of the identified trends will lead to the further multi-vector nature of the institutional development of the countries of the former socialist camp.
According to the results of the institutional analysis, the author found that the economy of Ukraine is characterized by the presence of a complex interweaving of institutional dysfunctions, formed during the period of inversion market reform of the national economy, on the one hand, and caused by modern global bifurcations, on the other. Based on the analysis of institutional indicators (Corruption Perception Index, level of shadow economy, number of raiding cases, International Property Rights Index, Global Innovation Index), the growth of quantitative indicators reflecting positive institutional changes in the national economy has been confirmed. At the same time, it is emphasized that the lack of effective mechanisms for overcoming existing dysfunctions slows Ukraine's economic dynamics. It is argued that among such institutional dysfunctions, corruption, the shadowing of the economy, insecurity of intellectual property rights, and the lack of proper institutional support for innovative activities are especially threatening.
An econometric analysis of the researched processes was carried out based on the construction of an econometric model of the relationship between the volume of realized products of the processing industry and the level of «presence» of the state in the economy, the level of the shadow economy and the Corruption Perception Index. The hypothesis regarding the slowdown of Ukraine's processing industry sector dynamics under the influence of the specified institutional factors has been confirmed. Econometric modelling of the dependence of Ukraine's GDP per capita on the level of the shadow economy, the Corruption Perception Index and the International Property Rights Index confirmed the negative impact of these institutional factors on economic growth. This made it possible to conclude the destructive consequences of entrenching institutional dysfunctions for the development of individual sectors of the economy (meso-level) and the economic system (macro-level).
The priority areas of institutional reform of Ukraine's economy have been determined, namely: improvement of institutional support for innovative development in the conditions of building a digital economy, countering institutional dysfunctions in the field of protection and protection of intellectual property, de-shadowing of the economy and countering corruption, as well as promoting informal institutions of civil society. The proposed economic reforms will contribute to increasing the efficiency of the institutional environment and ensure the development of Ukraine's economic system in the conditions of global bifurcations.
The obtained scientific results can be used by state authorities in the process of identifying the current state and institutional dysfunctions of Ukraine, during the implementation of measures regarding the institutional reform of the national economy, in the process of conducting scientific research on institutional changes in post-socialist countries; in the development of strategic and legal documents regarding the institutional reform of the economy of Ukraine under the conditions of global bifurcations. The research's main results can be used in teaching economic disciplines.

Keywords: institutional dysfunctions, institutional theory, institutional environment, institutional changes, institutions, transaction costs, economic development, economic systems, economic growth, economic reforms, economic system, COVID-19 pandemic, digital economy, innovative development, intellectual property, de-shadowing of the economy.

Заваженко А. О. Інституційні дисфункції розвитку економічних систем : дис. ... д-ра філософії : 051 Економіка / Заваженко Андрій Олександрович. - Київ, 2024. - 256 с.