Монорозвиток спеціалізованих соціальних вузлів в структурі новітнього простору регіону

Смочко, Н. М., & Лужанська, T. Ю. (2021). Монорозвиток спеціалізованих соціальних вузлів в структурі новітнього простору регіону. Географія та туризм, (65), 39–44. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2021.65.39-44

Метою даної роботи є дослідження спеціалізованих соціальних вузлів як домінантів соціального простору та результат спрямованості суспільно-географічних процесів до місць соціальної сили, їх «точковим» виразом в новітньому просторі регіону. Методика. В дослідженні використані загальнонаукові методи, зокрема аналіз, науковий синтез, аналітичний метод, методи порівняння та узагальнення. Наукова новизна. В статті величезна увага приділена спеціалізованим соціальним вузлам, які є домінантами соціального простору. Окреслено генезис перших соціальних вузлів як релігійних центрів для позначення святих місць в просторі, пошуку «центру світу» на конкретному ієрархічному рівні територіальної системи, упорядкування суспільно-географічних зв’язків та бачення світу стабільнішим. Розтлумачено дефініцію «спеціалізовані соціальні вузли» як моновузли, що формуються конкретним видом соціальноінфраструктурних об’єктів, котрий забезпечує один вид соціалізації чи виконує одну інфраструктурну послугу, забезпечуючи той чи інший вид соціалізації. Доведено, що соціальний простір можна розглядати на найбільш генералізованому рівні як соціальний монопростір під кутом взяття до уваги процесу соціалізації як генеруючої ознаки. Окреслено спеціалізовані освітні вузли як домінанти в спеціалізованому освітньому соціальному монопросторі, генералізованому на національному рівні, який формується всіма освітніми установами України. Розтлумачено дефініцію «спеціалізовані соціальні освітні вузли чи освітні моновузли» як концентрацію на відносно невеликій території освітніх закладів – об’єктів, які забезпечують процес освіти людини впродовж усього життя, причому доведено, що така концентрація обумовлює суттєве ущільнення освітнього соціального монопростору в місцях розташування об’єктів освіти. Встановлено, що спеціалізовані освітні моновузли у матеріальному вигляді почали трансформуватись у матеріально-віртуальні суспільногеографічні об’єкти з новими характеристиками. Практичне значення. Результати даного дослідження сприяють глибшому суспільно-географічному розумінню процесів монорозвитку спеціалізованих соціальних вузлів, їх генезису, особливостей їх протікання та дають можливість моделювати перспективний розвиток територіальних суспільних систем, досягати очікуваних результатів внаслідок довготривалої трансформації. Вони можуть бути використані для подальшого дослідження моносистем різного ієрархічного рівня, а також для розробки практичних рекомендацій та програм розвитку окремих монотериторій.