PAIDEIA ЯК ЗАСАДНИЧА ІДЕЯ ТВОРІВ КСЕНОФОНТА "КІРОПЕДІЯ" ТА ГЕРОДІАНА "ІСТОРІЯ…"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
16 липня 2023 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
48
Кінцева сторінка :
53
Цитування :
[APA 7] Звонська, Л., & Довбищенко, Ф. (2023). PAIDEIA AS A BASIC IDEA OF XENOPHON’S "CYROPAEDIA" AND HERODIAN’S "HISTORY…". Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, (2), 48–53. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.09
[ДСТУ] Звонська Л., Довбищенко Ф. PAIDEIA AS A BASIC IDEA OF XENOPHON’S "CYROPAEDIA" AND HERODIAN’S "HISTORY…". Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies. 2023. no. 2. P. 48—53. DOI: 10.17721/1728-2659.2023.34.09 (date of access: 18.07.2026).
Представлено результати дослідження основних позицій філософсько-етичного та політичного виміру концепції виховання (paideia) у творі Ксенофонта "Кіропедія" та Геродіана "Історія Римської держави після Марка Аврелія". Коротко обґрунтовано методологію дослідження античного біографічно-історіографічного тексту. Описано наративні стратегії репрезентації принципів виховання в обох творах у зіставному аспекті. Проаналізовано структуру комунікації та шляхи втілення авторської наративної стратегії крізь призму наскрізної ідеї обох творів: абсолютний вплив ролі виховання правителя на виховання суспільства. Розглянуто поняття paideia як ключовий сенсоутворюючий елемент обох творів; проілюстровано, яким чином тексти Ксенофонта та Геродіана представляють paideia як головну умову успішності правителя та його держави. Виявлено спільні та відмінні риси реалізації авторської наративної стратегії в обох творах. Прийоми реалізації авторської наративної стратегії у текстах Ксенофонта та Геродіана проілюстровано прикладами з оригінальних текстів із перекладом. На прикладі обох текстів показано тяглість традицій написання античної історіографічної біографії від класичної до елліністично-римської доби: подібність наративної побудови, наявність дворівневої комунікації (авторської та нараторської), сюжетної перипетії, розташування якої в обох текстах збігається з місцем золотого перетину. Доведено, що тексти Ксенофонта та Геродіана, відділені один від одного доволі значним відрізком часу у пів тисячоліття, переслідують однакову мету: показ недієздатності як окремої особистості, так і суспільства загалом, які відступили від принципів paideia. Описані у статті елементи наративної структури античних історіографічних текстів свідчать про її подібність до структури античної трагедії (за Аристотелем).
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
431.15 KB
Контрольна сума :
(MD5):47e0fe92516e86aa76412a745e9ad72a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International