Сучасні етнополітичні конфлікти в Африці та Азії: причини, динаміка та наслідки (компаративний аналіз)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 листопада 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
98
ISSN :
2415-881X
Початкова сторінка :
201
Кінцева сторінка :
215
Цитування :
[APA 7] Неліпа, Д. В. (2025). Сучасні етнополітичні конфлікти в Африці та Азії: причини, динаміка та наслідки (компаративний аналіз). Політологічний вісник, (98), 201–215. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.201-215
[ДСТУ] Неліпа Д. В. Сучасні етнополітичні конфлікти в Африці та Азії: причини, динаміка та наслідки (компаративний аналіз). Політологічний вісник. 2025. № 98. С. 201—215. DOI: 10.17721/2415-881x.2025.98.201-215 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття присвячена поглибленому порівняльному аналізу сучасних етнополітичних конфліктів в Африці та Азії, які залишаються визначальними осередками глобальної нестабільності та суттєво впливають на політичну архітектуру, гуманітарну безпеку та регіональні моделі розвитку. Систематизовано ключові структурні, політичні, економічні та культурно-релігійні чинники, що детермінують конфліктогенність двох континентів: колоніальну спадщину зі штучними кордонами, кризи державності, нерівномірний доступ до ресурсів, сегментованість політичних інститутів, а також специфіку етнічної та релігійної мобілізації. Підкреслюється, що етнополітичні суперечності рідко виникають ізольовано – вони формуються на перетині історичної фрагментованості, економічної маргіналізації та зовнішнього втручання, що робить конфлікти тривалими, стійкими та важкими для врегулювання.Розкрито динаміку перебігу конфліктів – від латентної напруги та символічної мобілізації до відкритого насильства, інтернаціоналізації та інституціоналізації протистояння. Порівняльний аналіз демонструє, що для Африки характерні різкі, вибухові ескалації та домінування ресурсно-владних факторів, тоді як для Азії – поступове нагромадження напруги, глибока ідеологізація та системний вплив великих держав. На цій основі автором показано, що траєкторії конфліктів визначаються не лише об’єктивними чинниками, а й специфічною конфігурацією політичних режимів та можливостями держав контролювати периферії.Особливу увагу приділено інституційним механізмам мирного врегулювання. Проаналізовано ефективність міжнародних місій, регіональних організацій, угод про розподіл влади, автономних адміністративних моделей, перехідного правосуддя та програм постконфліктного розвитку. Доведено, що африканські моделі спираються на широку залученість зовнішніх акторів, тоді як азійські – на централізований контроль та обмеження зовнішнього впливу. Висновується, що дієвість миробудівництва залежить від поєднання інклюзивних політичних реформ, реальної участі конфліктних груп у прийнятті рішень та економічної інтеграції периферій.
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки::052 Політологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
252.83 KB
Контрольна сума :
(MD5):59255f005b04ae2f8f4340cb785fb052
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International