Стратегії і способи перекладу культурно-маркованих елементів у французько-українському аудіовізуальному перекладі (на матеріалі фільму "Амелі")
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Король, Софія Олександрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Король, С. О. (2026). Стратегії і способи перекладу культурно-маркованих елементів у французько-українському аудіовізуальному перекладі (на матеріалі фільму "Амелі") [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/30504
[ДСТУ] Король С. О. Стратегії і способи перекладу культурно-маркованих елементів у французько-українському аудіовізуальному перекладі (на матеріалі фільму "Амелі") : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. І. В. Смущинська. Київ, 2026. 84 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/30504 (дата звернення: 18.08.2026).
Роботу присвячено вивченню лінгвокультурних особливостей аудіовізуального перекладу на матеріалі українського дубляжу французького кінофільму Жана-П’єра Жене «Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain». Її метою є виявлення та систематизація перекладацьких стратегій і способів відтворення культурно-маркованих елементів (КМЕ) – топонімів, антропонімів, гастрономічних і суспільно-побутових реалій, арго та фразеологізмів – в умовах семіотичних обмежень дубляжу. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням ролі аудіовізуального перекладу у міжкультурній комунікації, недостатнім ступенем розробленості проблематики українського дубляжу французького кінематографа, а також потребою в комплексному аналізі балансу стратегій форенізації та доместикації за умов жорсткої візуальної та фонетичної прив’язки тексту перекладу до оригіналу.
Методологічну основу роботи становить комплекс, що охоплює описово аналітичний метод, метод суцільної вибірки, компаративний метод, методи контекстуально-семантичного, лінгвокультурного та перекладознавчого аналізу, а також елементи лінгвосеміотичного аналізу. що дали змогу зіставити французький оригінал з українським дубляжем і простежити функціональні зміщення у відтворенні національно-специфічної лексики.
Встановлено, що аудіовізуальний переклад є складною полісеміотичною системою, у якій вербальний (словесний) код невіддільний від зображення та звуку. Через це переклад має одночасно відповідати кільком вимогам: синхронності з артикуляцією та рухами персонажів,збігу за тривалістю з оригінальною реплікою, а також узгодженості з тим, що глядач бачить у кадрі. Аналіз 134 одиниць культурно маркованої лексики засвідчив домінування стратегії форенізації при відтворенні ономастичного простору (транскрипція антропонімів та топонімів) і кулінарних екзотизмів, тоді як експресивний фонд (арго, колоквіалізми, скорочення, фразеологізми) систематично піддається доместикації шляхом добору українських функціональних аналогів. Зафіксовано стійкі тенденції стилістичної нейтралізації морфологічних усічень та евфемізації (пом’якшення) вульгарної лексики, що зумовлено етичними стандартами вітчизняного кінопрокату. Доведено, що мовна гра та метафоричні комплекси, жорстко зчеплені з відеорядом, відтворюються переважно шляхом калькування для уникнення когнітивного дисонансу між вербальним та візуальним каналами. Результати дослідження підтверджують, що успіх українського дубляжу «Амелі» ґрунтується на ретельному балансуванні стратегій очуження та одомашнення. Робота сприяє поглибленню теоретичних засад аудіовізуального перекладу та окреслює перспективи подальших студій у сфері франко-українського дубляжу.
Методологічну основу роботи становить комплекс, що охоплює описово аналітичний метод, метод суцільної вибірки, компаративний метод, методи контекстуально-семантичного, лінгвокультурного та перекладознавчого аналізу, а також елементи лінгвосеміотичного аналізу. що дали змогу зіставити французький оригінал з українським дубляжем і простежити функціональні зміщення у відтворенні національно-специфічної лексики.
Встановлено, що аудіовізуальний переклад є складною полісеміотичною системою, у якій вербальний (словесний) код невіддільний від зображення та звуку. Через це переклад має одночасно відповідати кільком вимогам: синхронності з артикуляцією та рухами персонажів,збігу за тривалістю з оригінальною реплікою, а також узгодженості з тим, що глядач бачить у кадрі. Аналіз 134 одиниць культурно маркованої лексики засвідчив домінування стратегії форенізації при відтворенні ономастичного простору (транскрипція антропонімів та топонімів) і кулінарних екзотизмів, тоді як експресивний фонд (арго, колоквіалізми, скорочення, фразеологізми) систематично піддається доместикації шляхом добору українських функціональних аналогів. Зафіксовано стійкі тенденції стилістичної нейтралізації морфологічних усічень та евфемізації (пом’якшення) вульгарної лексики, що зумовлено етичними стандартами вітчизняного кінопрокату. Доведено, що мовна гра та метафоричні комплекси, жорстко зчеплені з відеорядом, відтворюються переважно шляхом калькування для уникнення когнітивного дисонансу між вербальним та візуальним каналами. Результати дослідження підтверджують, що успіх українського дубляжу «Амелі» ґрунтується на ретельному балансуванні стратегій очуження та одомашнення. Робота сприяє поглибленню теоретичних засад аудіовізуального перекладу та окреслює перспективи подальших студій у сфері франко-українського дубляжу.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.1 MB
Контрольна сума :
(MD5):01f2e12eab86cddefa728aee52ab17fa