Соціальна філософія Арістотеля

У даній роботі досліджено соціальну філософію Арістотеля. У роботі висвітлено особливості філософії Арістотеля; визначено місце соціального вчення Арістотеля в його філософії; розглянуто етичні концепції Арістотеля; проаналізовано соціальне вчення Арістотеля в контексті його етики; висвітлено головні особливості «Політики» Арістотеля; досліджено концепції суспільства і держави в філософії Арістотеля. Соціальна філософія Арістотеля є органічною частиною всього його філософського вчення й, відповідно, є пов’язаною з ним концептуально, понятійно та логічно. Дослідження соціальної філософії Арістотеля передбачає звернення до його метафізики, психології, логіки, етики, вчення про мову та про мистецтво. В основі суспільства, за Арістотелем, лежить спілкування між членами суспільства, тому дуже важливими є різні форми спілкування – побутові, економічні, етичні, політичні тощо. У своїй соціальній філософії Арістотель досліджує специфічну античну форму суспільства – поліс, або міську громадянську общину, характерною рисою якого є нероздільність суспільства і держави. Найбільш змістовний аналіз суспільства є в трактаті Арістотеля «Політика». У ньому відбивається як реальне становище існуючих в античні часи соціальних систем, так і чітко проступає тенденція до вдосконалення цих систем, вдосконалення природи людини, основ моралі та права, форм організації та управління державою. Що стосується суспільної (полісної) організації, Арістотель виступає прихильником змішаного правління, що поєднує в собі елементи демократії та олігархії, з сильною аристократичною складовою. Арістотель одним із перших звернувся до проблеми стійкості суспільства і він є першопрохідцем у використанні терміну «стійкість» стосовно соціальних реалій. Визначено, що основними для стійкості суспільства, за його вченням, є принципи пропорційності, рівноваги і серединності.

Пєший Є. А. Соціальна філософія Арістотеля : кваліфікаційна робота … бакалавра : 033 Філософія / Пєший Єгор Артурович. - Київ, 2022. – 65 с.