ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ПУСТОТНОГО ПРОСТОРУ СКЛАДНОПОБУДОВАНИХ ПОРІД ЗА ДАНИМИ ПЕТРОАКУСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕМИРЕНЬКІВСЬКОЇ ПЛОЩІ

Вижва, С., Безродна, І. (2016). DETERMINATION OF THE VOID SPACE STRUCTURE OF COMPLEX ROCKS USING THE PETROACOUSTIC STUDIES DATA FROM THE SEMYRENKIVSKA AREA. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(74), 11–17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.74.02

Проаналізовано результати дослідження керну 11 свердловин Семиреньківської площі Дніпровсько-Донецької западини. Визначено перспективні інтервали розвитку порід-колекторів на основі вивчення структури їхнього пустотного простору. Комплекс петрофізичних досліджень колекції з 219 зразків, представлених нижньокам'яновугільними пісковиками, проводився в Петрофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології". Визначення структури пустотного простору за даними петрофізики проводилось за оригінальною методикою інверсії даних ультразвукових та ємнісних досліджень у структуру пустотного простору. За матеріалами петрофізики (швидкості повздовжніх та поперечних хвиль, коефіцієнт відкритої пористості та об'ємна густина) проведено кількісну оцінку різних типів пористості порід: міжзернової (гранулярної), тріщинної та кавернозної. Окремо розраховано вторинну пористість. Тріщинні пустоти присутні в багатьох пластах, зокрема, виділяються зразки з великими (більше 0,35%) та дуже великими (до 4,5% – у зразках C2b ярусу) значеннями коефіцієнта тріщинної пористості. Кавернозні пустоти виділені в більшості зразків, значення кавернозної пористості досягають 6,5%. Вторинна пористість складає майже 80% усіх наявних пустот та переважає за значенням міжзернову в 92% досліджених зразків. За результатами інтерпретації петрофізичних досліджень та визначеної структури пустотного простору колекції зразків-пісковиків Семиреньківської площі виділено 90 зразків, що відповідають пластам-колекторам. Найбільш перспективним за отриманими параметрами визначено горизонт В-18 (21 зразок). Результати наведених досліджень можуть бути використані для визначення перспективності порід окремих інтервалів та літологічних комплексів.