ЦИТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТОНКОГОЛКОВИХ ПУНКЦІЙНИХ БІОПСІЙ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УКРАЇНІ: ЗІСТАВЛЕННЯ З ДАНИМИ МІЖНАРОДНОЇ ПРАКТИКИ

ОМЕЛЬЯНЕНКО, І., ФАЛАЛЄЄВА, Т., ЦИРЮК, О., СУЛАЄВА, О. (2022). CYTOLOGICAL DIAGNOSIS OF FINE-NEEDLE PUNCTURE BIOPSIES OF THE THYROIDGLAND IN UKRAINE: COMPARIS ON WITH INTERNATIONAL PRACTICE. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 90(3), 9–13. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2022.90.9-13

Рак щитоподібної залози – один з небагатьох раків, які діагностуються за допомогою цитологічного дослідження тонкоголкової пункційної біопсії вузлових утворень. Для досягнення стандартизації діагностичної термінології, морфологічних критеріїв та ризик злоякісності в усьому світі використовується 6-рівнева система Бетезда. Метою роботи було проаналізувати результати цитологічних досліджень тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) вузлів щитовидної залози за міжнародною системою Бетезда за останні три роки і співставлення їх зі світовою практикою. У результаті було проведено 5687 досліджень, де відсоток жінок становив 87,9%, а чоловіків 12,1%.  З усіх випадків, найпоширенішим цитологічним заключенням був клас II (доброякісне утворення) - 3061 дослідження (57%). Кількість випадків, інтерпретованих як  III клас увійшов у межі референтних значень, а саме 8,2%. Четвертий клас складає 8,2%, п’ятий - 3,5%, шостий- 5,%. Загалом наведені три класи  складають 17,2%. Порівнюючи з референтними значеннями та даними інших лабораторій, наш аналіз виявив співставні результати. Аналіз структури результатів цитологічних досліджень за Бетездою визначив високий відсоток першого класу (неінформативний), що свідчить про потребу більш тісної взаємодії між клініцистами та цитологами.