Дефініції поняття “креативна економіка” з позиції суспільної географії

Niemets, O. (2025). Definitions of the Concept of “Creative Economy” from the Perspective of Social Geography. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 93, 93–109. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2025.93.93-109

The article presents a comprehensive study of the evolution of the “creative economy” concept in the context of contemporary transformations such as digitalisation and globalisation. The relevance of the topic is driven by the terminological ambiguity and scholarly divergence that hinder the formation of a unified conceptual framework. The aim is to analyse and systematise theoretical and methodological approaches to defining the creative economy across academic schools and international organisations, culminating in an integrated definition from a socio-geographical perspective. The study outlines nine key approaches: economic-functional, socio-urban, culture-centric, innovation-based, integrative, legal, culturally sustainable, critical, and socio-spatial. Each is examined through core concepts, scholars, and institutions. Special attention is paid to the socio-spatial approach, which views the creative economy as a spatially organised system with areas of concentrated creative activity (e.g., creative clusters and cities). The methodological base includes comparative and content analysis of definitions and policy documents (UNESCO, UNCTAD, EU, WIPO), and a review of works by key scholars (J. Howkins, R. Florida, C. Landry, D. Throsby, and others). As a result, the author formulates an integrated definition of the creative economy as a sector based on intellectual activity that generates value through the creation and commercialisation of culturally and intellectually enriched goods and services. It promotes economic growth, social inclusion, and regional identity. The article emphasises the need for interdisciplinary approaches and provides a theoretical basis for further applied research into the spatial dynamics and development potential of the creative economy.

У статті представлено комплексне дослідження еволюції поняття «креативна економіка» в контексті сучасних трансформацій, зокрема цифровізації та глобалізації. Актуальність теми зумовлена термінологічною неоднозначністю та розбіжностями в наукових підходах, що ускладнює формування узгодженої концептуальної рамки. Метою дослідження є аналіз і систематизація теоретичних і методологічних підходів до визначення креативної економіки в контексті різних наукових шкіл і міжнародних організацій, із подальшим формулюванням інтегрованого визначення з позиції соціально-просторового підходу. У роботі виокремлено дев’ять ключових підходів: економіко-функціональний, соціально-урбаністичний, культуроцентричний, інноваційний, інтегративний, правовий, культурно-сталий, критичний і соціально-просторовий. Кожен з них проаналізовано через основні поняття, ключових дослідників і відповідні установи. Особливу увагу приділено соціально-просторовому підходу, який розглядає креативну економіку як просторово організовану систему з територіями концентрації творчої активності (наприклад, креативні кластери, міста). Методологічну основу становлять порівняльний аналіз визначень, аналіз документів міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ЮНКТАД, ЄС, ВОІВ) та огляд праць провідних учених (Дж. Хокінс, Р. Флорида, С. Лендрі, Д. Тросбі та інші). Автор формулює інтегроване визначення креативної економіки як інтелектуально-орієнтованої сфери, що генерує додану вартість і культурну ідентичність через виробництво та комерціалізацію творчих продуктів, сприяє економічному зростанню, соціальній інтеграції та регіональній ідентичності. Наголошується на необхідності міждисциплінарних підходів та пропонується теоретична основа для подальших прикладних досліджень просторової динаміки та потенціалу розвитку креативної економіки.