До питання метафоричності даоського трактату ІІІ століття "Книга Жовтого дворика" та її відлуння у ранньосередньовічній китайській поезії
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
ШЕКЕРА, Я.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
27
ISSN :
2786-5983
Початкова сторінка :
56
Кінцева сторінка :
61
Цитування :
[APA 7] ШЕКЕРА, Я. (2021). До питання метафоричності даоського трактату ІІІ століття "Книга Жовтого дворика" та її відлуння у ранньосередньовічній китайській поезії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(27), 56–61. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2021.27.56-61
[ДСТУ] ШЕКЕРА Я. До питання метафоричності даоського трактату ІІІ століття "Книга Жовтого дворика" та її відлуння у ранньосередньовічній китайській поезії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2021. Т. 1, № 27. С. 56—61. DOI: 10.17721/1728-242X.2021.27.56-61 (дата звернення: 25.07.2026).
Розглянуто питання метафоричності даоського трактату ІІІ ст. ʺКнига Жовтого дворикаʺ; простежено віддзеркалення даоських ідей (а також подібних буддійських) у традиційній китайській поезії на матеріалі творів Цао Цао, Ван Вея, Сикун Ту і Оуян Сю. Зокрема, виявлено, що метафоричність ʺКнигиʺ зумовлена одвічною традицією вбачати глибоку аналогію між мікро- та макрокосмом, відчувати споконвічну холічність усього сущого та інкорпорованість у неї людини. Ця метафоричність вбачається вже в назві ʺКнигиʺ, адже жовтий як колір центру, землі і дворик як внутрішнє закрите приміщення відбивають характерну для даосів ідею значущості крихітного центру в людському організмі, здатного керувати не лише всім організмом, а й Вищими Силами світобудови. Підкреслено важливість творення поезії в особливому зміненому стані свідомості, коли митець, відчуваючи єдність з усім сущим, здатен поринути в трансцендентне буття і наблизитися до Дао. На прикладах творів ранньосередньовічної китайської поезії продемонстровано вплив висвітлених у трактаті ʺКнига Жовтого дворикаʺ концептуальних даоських і буддійських уявлень та постулатів, який полягає, по-перше, у важливості поняття порожнечі для самовдосконалення даоського адепта та встановлення зв'язку індивіда зі Всесвітом; по-друге, у розумінні буття поета і його творчого стану в особливому трансцендентному стані на межі буття й небуття, що відповідає прагненням даоського адепта побачити власний внутрішній світ наче збоку; по-третє, у можливості проведення паралелі між світом людей і макрокосмом загалом; по-четверте, в наявній у поезії символіці мандрів як невіддільної частини даоської концепції трансцендентної подорожі "внутрішнім ландшафтом" людини.
Ключові слова :
даосизм Дао мікрокосм макрокосм порожнеча холічність "внутрішній ландшафт" людського організму вірші "про мандрівки до небожителів" змінений стан свідомості Taoism Tao microcosm macrocosm emptiness holiness "internal landscape" of the human body poems "about traveling to the inhabitants of the celestials" altered state of consciousness
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International