ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В МЕРЕЖЕВОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Pyshchyk, S. (2025). FEATURES OF PERSONAL IDENTITY TRANSFORMATION IN THE NETWORK SOCIETY. Politology bulletin(95), 60–71. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.60-71

У статті здійснено комплексне дослідження феномену трансформації ідентичності особистості в контексті становлення мережевого суспільства, що характеризується зростанням ролі цифрових комунікацій, динамічністю соціальних взаємодій та дедалі глибшою віртуалізацією повсякденного життя. Розкрито концептуальну поліфонічність поняття «ідентичність», що відображає плюралізм підходів до його тлумачення у сучасному гуманітарному дискурсі. Систематизовано провідні теоретико-методологічні підходи до вивчення ідентифікації особистості, зокрема есенціалістський, який трактує ідентичність як стабільну сутність, і конструктивістський, що розглядає її як результат соціального конструювання в межах конкретних історико-культурних умов. Зазначено, що в умовах функціонування глобальних інформаційно-комунікаційних мереж формується новий тип ідентичності — «мережева ідентичність», яка відзначається підвищеною мобільністю, відкритістю, поліморфністю, ситуативністю та гібридністю. Проаналізовано етапи трансформації віртуальної саморепрезентації індивіда: від ранніх форм анонімного цифрового спілкування в чатах і форумах до сучасних соціальних мереж, де користувачі формують публічну репрезентацію власного «Я», базовану на реальній або реконструйованій ідентичності. Висвітлено механізми, за допомогою яких мережеві комунікації не лише розширюють можливості самовираження, але й трансформують уявлення про моральні норми, інтимність, публічність і соціальну відповідальність. Підкреслено, що в деяких випадках віртуальна ідентичність може суперечити реальній, спричиняючи емоційно-психологічні розлади, соціальну дезорієнтацію або навіть розрив зв’язку з повсякденною реальністю.Доведено, що культурна ідентичність виконує роль посередника у процесі взаємодії в межах гетерогенного, багатоголосого, ціннісно-нормативного поля цифрових мереж, сприяючи культурному діалогу, обміну традиціями та стилями життя. Аргументовано, що попри широкі можливості для самопрезентації та пошуку спільнот за інтересами, мережеве буття вимагає розвитку критичної свідомості, яка є визначальною умовою успішної інтеграції особистості до сучасного інформаційного суспільства. Така свідомість забезпечує збереження здатності до автономного мислення, критичної оцінки соціальних трансформацій і формування ефективних життєвих стратегій.