Особливості функціонування фразеологізмів у німецькому політичному медіа дискурсі

Работіна Є. М. Особливості функціонування фразеологізмів у німецькому політичному медіа дискурсі : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035.043 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька» ∕ наук. кер. О. Мартинів. Київ, 2024. 64 с.

Робота присвячена дослідженню особливостей використання фразеологізмів у німецькому політичному медіа дискурсі. Політична мова у періоди соціально-економічних криз набуває особливого значення і стає потужним інструментом впливу на громадську думку. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року дослідження сфери політичної комунікації та її мовні засоби, зокрема фразеологічні одиниці, набувають особливого значення.
Метою роботи є розкриття особливостей функціонування фразеологізмів у німецькому політичному медіа дискурсі, в тому числі і у період війни в Україні. У роботі досліджуються лексико-семантичні особливості фразеологізмів у промовах відомих політичних діячів, а також використання фразеологізмів німецькомовними ЗМІ.
Результати проведеного дослідження доводять, що використання фразеологізмів має вагомий вплив на політичні події у світі та набувають особливого значення під час війни. У сучасному політичному дискурсі активно вживаються фразеологізми різної структурно-семантичної організації, різні за ідіоматичністю та смисловим навантаженням. Незважаючи на їх походження з різних історичних періодів, вони продовжують залишатися в політичному дискурсі.
Об'єктом дослідження є фразеологізми в сучасному німецькому політичному медіа дискурсі. Предметом дослідження є вживання фразеологізмів політиками у медійних текстах, зокрема у політичних промовах.
Для досягнення мети дослідження використовувалися такі методи: загальнонаукові методи (аналіз лінгвістичних джерел, метод теоретичного аналізу для визначення основних понять, пов'язаних з фразеологією), функціональні методи та спеціальні лінгвістичні методи (аргументації перекладацьких прийомів).
Структура роботи зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 64 сторінок, обсяг основного тексту — 44 сторінки.