Українська демонологія у творчості Тараса Шевченка (на основі творів "Причинна", "Утоплена")

Савчак, М. (2025). Ukrainian Demonology in The Works of Taras Shevchenko (Based on The Ballads "Prychynna" And "Utoplena"). Shevchenko Studies(1 (28)), 303–316. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2025.1(28).303-316

У статті здійснено аналіз демонологічних мотивів у творчості Тараса Шевченка на матеріалі його балад "Причинна" та "Утоплена". Народна демонологія посідає важливе місце в поетичному світі митця, адже образи русалок, відьом, потойбічних духів і трагічних душ не лише відтворюють фольклорні уявлення, а й виконують символічно-психологічну функцію. Зауважено, що балади Шевченка є одним із перших прикладів органічного поєднання літературної традиції з архаїчними віруваннями українців. Відзначено, що у творі "Причинна" образ русалок уособлює межу між світом живих і мертвих, водночас відображаючи трагедію дівчини, позбавленої кохання й підтримки громади. Натомість в "Утопленій" акцент зміщено на трагічну жіночу долю й моральні наслідки соціальної несправедливості, що трансформуються у демонологічний мотив перетворення на русалку. Простежено, що демонологічні образи в баладах не подаються як самодостатні фантастичні істоти, а стають художніми маркерами психологічного стану героїв та символами народного світогляду. Аргументовано, що Шевченко, використовуючи народні демонологічні уявлення, надає їм нового сенсу: вони слугують не лише поясненням незбагненного, а й інструментом осмислення моральних і соціальних проблем. У роботі також наголошено, що інтерпретація демонологічних мотивів у творчості Шевченка сприяє кращому розумінню його поетики, де поєднано елементи фольклорної символіки й глибокий ліричний зміст.