Павло Житецький: Історія української мови в загальнославістичному контексті

Глущенко, В. А. (2022). Павло Житецький: Історія української мови в загальнославістичному контексті. Studia Linguistica, (20), 32–44. https://doi.org/10.17721/StudLing2022.20.32-44

Фронтальне дослідження славістичних студій XIX ст. – 30-х рр. XX ст. засвідчило: проблему зв’язку вокалізму і консонантизму в історії слов’янських мов (на українському мовному матеріалі) поставив український мовознавець Павло Житецький. П. Житецький висунув концепцію, у межах якої кожне розглядуване фонологічне явище посідає певне, логічно обґрунтоване місце; воно органічно включене в загальну концепцію, випливає з неї. У викладі П. Житецького певна фонологічна зміна (занепад редукованих голосних) виступає причиною низки інших фонологічних змін: занепад редукованих як ключовий процес у 'передісторії' та історії фонологічних систем східнослов’янських мов спричиняє 'ланцюгову реакцію' у відповідних вокалічній і консонантній підсистемах.
Теза П. Житецького про те, що в слов’янських мовах та в їхній історії 'бідний' вокалізм поєднується з 'багатим' консонантизмом i навпаки, заклала основи історичної типології слов’янських мов (на фонологічному рівні) і виявилася дуже продуктивною в мовознавстві XX ст. Вона стала основою поділу слов’янських мов на два типи – вокалiчний i консонантний, які було інтерпретовано як у синхронічному, так i в діахронічному аспекті (А. Ісаченко, К. Горшкова, В. Іванов, В. Колесов).
П. Житецьким було реконструйовано системи архетипiв i системи фонетичних законів з подібним механізмом (об’єднаних спільною причиною). Завдяки цьому історія фонетичної системи української мови в трактуванні П. Житецького виступає як ланцюг причиново пов’язаних фонетичних процесів на рівні підсистем (вокалізм i консонантизм) i ознак звуків (сила i слабкість, глухість i дзвінкість, твердість i м’якість приголосних). Це й зумовило те, що концепція зв’язку вокалізму I консонантизму в історії української мови П. Житецького зберегла актуальність у порівняльно-історичному й типологічному мовознавстві ХХ ст. – початку ХХІ ст.