Оцінка розвитку деформацій земної поверхні на шахтному полі Стебницького калійного родовища за даними гідрогеологічного моніторингу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
29 грудня 2023 р.
Автор(и) :
Кhevpa, Zenon
Хевпа, Зенон
Долін, Віктор
Яковлев, Євгеній
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
4
Випуск :
103
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
103
Кінцева сторінка :
110
Цитування :
[APA 7] Кhevpa, Z., Хевпа, З., Долін, В., & Яковлев, Є. (2023). Оцінка розвитку деформацій земної поверхні на шахтному полі Стебницького калійного родовища за даними гідрогеологічного моніторингу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(103), 103–110. https://doi.org/10.17721/1728-2713.103.13
[ДСТУ] Оцінка розвитку деформацій земної поверхні на шахтному полі Стебницького калійного родовища за даними гідрогеологічного моніторингу / Z. Кhevpa та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. Т. 4, № 103. С. 103—110. DOI: 10.17721/1728-2713.103.13 (дата звернення: 25.07.2026).
Наведено результати аналізу та узагальнення об'єктових гідрогеологічних моніторингових спостережень динаміки рівнів підземних вод. Проведено обробку гідрорежимних досліджень, виконаних у 2009–2021 рр. на території гірничого відводу рудника №2. Побудовано гідрогеологічні розрізи, які відображають зміни рівнів води та зони геомеханічних (карстово-провальних) порушень водоносних пластів у часі. Найважливішим чинником осідання земної поверхні і деформації фільтраційного потоку є розвиток соляного карсту. Оцінку інтенсивності карстопровальних процесів здійснено на основі інтерпретації результатів динаміки рівнів підземних вод. Об'єктова моніторингова мережа підземної гідросфери складається з більш як 30 кущових спостережних свердловин, пробурених до надсольового і четвертинного водоносних горизонтів. Визначено основні причини деформацій солепородного масиву та земної поверхні: зменшення геомеханічної міцності ціликів унаслідок їх гідратації та наступного осідання під геостатичним навантаженням покривних порід та осідання внаслідок карстового процесу глинистої товщі, що покриває соленосні породи. За результатами спостережень у просторовому плані проведено гідрогеологічно орієнтоване зонування території гірничого відводу. Унаслідок розвитку складнопобудованої депресії у зоні впливу карстово-провального дренажу практично по всій території протягом 2009–2019 рр. спостерігається пониження рівнів води горизонтів гіпсо-глинистої шляпи. Процес формування депресійної лійки прогресує в північно-західному напрямку, що свідчить про розвиток високопроникного карстового каналу в солях. Значний приплив надсольових вод на південно-західній та центральній ділянці шахтного поля в поєднанні з інтенсивним закарстуванням соленосного масиву та відкладів гіпсо-глинистої шляпи в межах депресійної лійки призвели до значної деформації земної поверхні, формування карстових провалів та техногенно-екологічних загроз об'єктам критичної інфраструктури. З метою запобігання техногенно спричиненій екологічній катастрофі нагально необхідно розробити наукове обґрунтування гранично допустимих змін екологічних параметрів техногенно-геологічної системи рудника №2 Стебницького калійного родовища у стадії постмайнінгу.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.92 MB
Контрольна сума :
(MD5):c94837ee0da39dec80d98df7c94c0e9f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International