Оцінка розвитку деформацій земної поверхні на шахтному полі Стебницького калійного родовища за даними гідрогеологічного моніторингу

Кhevpa, Z., Хевпа, З., Долін, В., Яковлев, Є. (2023). Assessment of the development of deformations on the earth's surface within the Stebnytsky potassium deposit mine field by the data of hydrogeological surveillance. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(103), 103–110. https://doi.org/10.17721/1728-2713.103.13

Наведено результати аналізу та узагальнення об'єктових гідрогеологічних моніторингових спостережень динаміки рівнів підземних вод. Проведено обробку гідрорежимних досліджень, виконаних у 2009–2021 рр. на території гірничого відводу рудника №2. Побудовано гідрогеологічні розрізи, які відображають зміни рівнів води та зони геомеханічних (карстово-провальних) порушень водоносних пластів у часі. Найважливішим чинником осідання земної поверхні і деформації фільтраційного потоку є розвиток соляного карсту. Оцінку інтенсивності карстопровальних процесів здійснено на основі інтерпретації результатів динаміки рівнів підземних вод. Об'єктова моніторингова мережа підземної гідросфери складається з більш як 30 кущових спостережних свердловин, пробурених до надсольового і четвертинного водоносних горизонтів. Визначено основні причини деформацій солепородного масиву та земної поверхні: зменшення геомеханічної міцності ціликів унаслідок їх гідратації та наступного осідання під геостатичним навантаженням покривних порід та осідання внаслідок карстового процесу глинистої товщі, що покриває соленосні породи. За результатами спостережень у просторовому плані проведено гідрогеологічно орієнтоване зонування території гірничого відводу. Унаслідок розвитку складнопобудованої депресії у зоні впливу карстово-провального дренажу практично по всій території протягом 2009–2019 рр. спостерігається пониження рівнів води горизонтів гіпсо-глинистої шляпи. Процес формування депресійної лійки прогресує в північно-західному напрямку, що свідчить про розвиток високопроникного карстового каналу в солях. Значний приплив надсольових вод на південно-західній та центральній ділянці шахтного поля в поєднанні з інтенсивним закарстуванням соленосного масиву та відкладів гіпсо-глинистої шляпи в межах депресійної лійки призвели до значної деформації земної поверхні, формування карстових провалів та техногенно-екологічних загроз об'єктам критичної інфраструктури. З метою запобігання техногенно спричиненій екологічній катастрофі нагально необхідно розробити наукове обґрунтування гранично допустимих змін екологічних параметрів техногенно-геологічної системи рудника №2 Стебницького калійного родовища у стадії постмайнінгу.