НАРАТИВИ «НЕКОНВЕНЦІЙНОЇ» ВІЙНИ СУЧАСНОЇ МОСКОВІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

MARKIVSKА, L. (2022). NARRATIVES OF “UNCONVENTIONAL” WAR OF MODERN MOSCOW AGAINST UKRAINE. Українознавчий альманах(30), 96–102. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.13

У статті прорушуютьсяключові наративи сучасної московії у війні проти України. Довготривале перебування України під пильним контролем та керівництвом кремля, не дає останньому змиритися із вибором українців – будувати власну незалежну державу. Державотворчий процес в Україні почався із проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року.Тогочасна єльцинська росія у 90-х роках «виборювала» своє правонаступництво. Проходив процес переділу власностіссср. У 2000 році у росії відбувається зміна політичного керівництва. Посаду президента рф займає путін. З його приходом у державі починає формуватися новий тип політичного режиму – путінізм. Починається новий період відносин росія – Україна.Акцентується увага на тому, щосаме у періодпутінізму в сучасній московіїз‟являється великоімперські шовіністичні настрої. У цей час росія активно готується до «неконвенційної» війни з Україною.У «гібридній» війні використовуються не тільки військові засоби ведення боротьби, але й невійськові: інформаційні, економічні, енергетичні, дипломатичні.Першочергово росія починає використовувати інформаційний простір.Країна-агресор вдається до дезінформації та формування образу України як штучно створеної держави, а українців як неіснуючої нації. Крім того, на внутрішньому інформаційному просторі Україну позиціонують як «зовнішнього ворога», за яким стоїть Захід, США та НАТО. І власне вони, за словами російської пропаганди, сприяють функціонуванню «Київського фашистського режиму» («хунти»).Розкривається наративізмросії у війні з Україною, який проявляється у шантажі світової спільноти ядерною зброєю, що зумовлює світове суспільство активно реагувати санкціями. Енергетичний шантаж та руйнування енергосистеми України зумовили пошуки нових джерел отримання енергоносіїв. Вихід росії із «зернової угоди» - показ реального «зацікавлення» її керівництва у вирішенні глобальних проблем.