Трансформація представницького правління в умовах глобалізації

Рейтерович І. Трансформація представницького правління в умовах глобалізації / Ігор Рейтерович // Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього : монографія / за заг. ред. Л. Г. Комахи, І. В. Алєксєєнко ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка . – Київ: ВПЦ "Київський університет", 2022. – С. 91-126.

В умовах глобалізації представницьке правління піддається серйозним випробуванням, починаючи від зниження рівня довіри з боку громадян до політичних інститутів і лідерів у розвинутих демократичних країнах та закінчуючи відвертою імітацією інструментів представницької демократії. Відповідно метою дослідження є аналіз проблем та перспектив розвитку представницького правління в контексті сучасних глобалізаційних викликів, а також визначення напрямів його вдосконалення. Методологія дослідження базується на комплексі загальнонаукових та спеціальних методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, структурно-функціонального, інституційного та компаративного аналізу, спостереження, системного підходу та моделювання). Результати дослідження свідчать, що на сьогодні ключові принципи представницького правління в цілому залишають незмінними (ті, хто управляє, призначаються за допомогою регулярних виборів; процес прийняття рішень владою зберігає певну незалежність від побажань електорату; ті, ким управляють, можуть висловлювати свої думки та політичні уподобання незалежно від тих, хто управляє; публічні рішення проходять обов’язкове випробування дебатами), однак відбувається їх певна трансформація під тиском таких факторів, як криза легітимності представницької демократії, глобальне домінування популізму, а також падіння рівня загальної ефективності представницьких органів влади та публічної політики. Разом із тим, оскільки представницьке правління є достатньо гнучкою системою, адаптивною та стійкою до зовнішніх впливів, воно здатне протистояти зазначеним негативним тенденціям, передусім шляхом імплементації нових форм неінституціолізованої політичної участі громадян у діяльність представницьких органів влади; трансформації ролі груп інтересів у суспільно-політичних процесах; поглиблення професіоналізації представницького правління, а також створення інститутів деліберативної демократії із застосуванням процедури жеребкування.

Розділ 1.3 колективної монографії «Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього».