Інститут представництва в цивільному праві України

У ході роботи проаналізовано генезу становлення доктринальних поглядів на представництво в працях учених дореволюційного, пореволюційного, радянського та новітнього періодів. Також досліджено вчення про представництво в працях зарубіжних учених. Окремо вивчено еволюцію нормативних положень щодо представництва в праві України на різних етапах розбудови української державності. Досліджено теоретичні засади інституту представництва, встановлено правову природу представництва як інституту права та як правовідношення, а також його нормативну мету й об’єкт правового регулювання; розроблено вчення про функції та принципи вказаного інституту; досліджено окремі ознаки представництва як правовідношення в цивільному праві.Особливу увагу приділено реалізації механізму субсидіарного застосування цивільно-правових норм про представництво до регулювання відносин в інших галузях права.У межах дослідження договірного представництва встановлено, що його основою є представницьке повноваження, що надається представнику принципалом. Сформульовано загальні принципи надання представнику повноважень.Також у роботі обґрунтовано нормативну модель виникнення недоговірного представництва.

Цюра В. В. Інститут представництва в цивільному праві України : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Цюра Вадим Васильович. – Київ, 2017. – 34 с.