ЛИСТІВКОВА ПРОПАГАНДА ГЕТЬМАНСЬКИХ СИЛ ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ДИРЕКТОРІЇ (Листопад-Грудень 1918 р.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 березня 2025 р.
Автор(и) :
Василинчук, Артем
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
159
Випуск :
2
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
19
Кінцева сторінка :
29
Цитування :
[APA 7] Василинчук, А. (2025). ЛИСТІВКОВА ПРОПАГАНДА ГЕТЬМАНСЬКИХ СИЛ ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ДИРЕКТОРІЇ (Листопад-Грудень 1918 р.). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 159(2), 19–29. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.3
[ДСТУ] Василинчук А. ЛИСТІВКОВА ПРОПАГАНДА ГЕТЬМАНСЬКИХ СИЛ ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ДИРЕКТОРІЇ (Листопад-Грудень 1918 р.). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History. 2025. Т. 159, № 2. С. 19—29. DOI: 10.17721/1728-2640.2024.159.3 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ: Початок повстання Директорії Української народної республіки в листопаді 1918 р. стало серйозним викликом для Української Держави і примусило її терміново вживати заходи як військового, так і пропагандистського спрямування з метою недопущення поширення повстання і його подолання. Одним із провідних напрямків пропагандистської діяльності у той час були листівки, які дозволяли поширювати настанови пропаганди на широку аудиторію, а відтак відображати політичну ідеологію сторони конфлікту, образ ворога, рецепцію причин конфлікту і нагальні потреби сторони. Відтак, за досить короткий період перебігу Антигетьманського повстання в м. Києві було налагоджено випуск відозв та листівок як зі сторони держави, так і з боку російських парамілітарних утворень, які забезпечували підтримку уряду. Аналіз цих відозв дозволить вивчити ідеологію, на яку намагалися спертися гетьманські сили у цей період, візію майбутнього України, нагальні потреби гетьманських сил та певною мірою зрозуміти суспільну думку того часу. Метою дослідження є аналіз пропаганди гетьманських сил під час повстання Директорії за методологію Г. Лассвела.
Методи: В основу дослідження було покладено комплекс загально-наукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція) і спеціальних історичних методів, а також контент-аналіз і методологію вивчення пропаганди Г. Лассвела.
Результати: було встановлено наявність 11 листівок, що були видані прогетьманськими силами під час Антигетьманського повстання і які можна класифікувати у дві значні групи, а саме - державницькі і російські. В ході дослідження було проаналізовано ідейні настанови, висловлені у листівках, виділено характерні прийоми, які застосовувалися для впливу на людську свідомість у листівках, розглянуто образ ворога та образи Української Держави і Павла Скоропадського.
Висновки: Виявлено, що дві групи значно різнилися між собою як методологічним підходом до організації листівкової пропаганди, так і ідейним наповненням. Зокрема державницькі листівки, незважаючи на Федеративну грамоту 14.11.1918 р., продовжували стояти на позиціях україноцентризму і у більшості з них не проглядається русофільський вплив. Також важливу роль у них відігравав своєрідний «культ особи» Павла Скоропадського. З іншого боку, у російських листівках майже відсутні будь-які згадки про Україну і Павла Скоропадського. Також було встановлено наявність підтримки Української Держави з боку ієрархів православної церкви шляхом випуску відповідних відозв.
Методи: В основу дослідження було покладено комплекс загально-наукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція) і спеціальних історичних методів, а також контент-аналіз і методологію вивчення пропаганди Г. Лассвела.
Результати: було встановлено наявність 11 листівок, що були видані прогетьманськими силами під час Антигетьманського повстання і які можна класифікувати у дві значні групи, а саме - державницькі і російські. В ході дослідження було проаналізовано ідейні настанови, висловлені у листівках, виділено характерні прийоми, які застосовувалися для впливу на людську свідомість у листівках, розглянуто образ ворога та образи Української Держави і Павла Скоропадського.
Висновки: Виявлено, що дві групи значно різнилися між собою як методологічним підходом до організації листівкової пропаганди, так і ідейним наповненням. Зокрема державницькі листівки, незважаючи на Федеративну грамоту 14.11.1918 р., продовжували стояти на позиціях україноцентризму і у більшості з них не проглядається русофільський вплив. Також важливу роль у них відігравав своєрідний «культ особи» Павла Скоропадського. З іншого боку, у російських листівках майже відсутні будь-які згадки про Україну і Павла Скоропадського. Також було встановлено наявність підтримки Української Держави з боку ієрархів православної церкви шляхом випуску відповідних відозв.
Ключові слова :
Anti-Hetman uprising Ukrainian revolution propaganda information policy leaflets The Directorate of Ukrainian People's Republic Pavlo Skoropadskyi Anti-Hetman uprising Ukrainian revolution propaganda information policy leaflets The Directorate of Ukrainian People's Republic Pavlo Skoropadskyi Антигетьманське повстання Українська революція пропаганда інформаційна політика листівки Директорія УНР Павло Скоропадський Антигетьманське повстання Українська революція пропаганда інформаційна політика листівки Директорія УНР Павло Скоропадський
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.26 MB
Контрольна сума :
(MD5):f123c8925382968d6d996d72d419d4a9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International