Параметри
Свято як соціокультурне явище. Трансформація свят в українському суспільстві
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Шевченко Наталя Анатоліївна
Анотація :
Проаналізовано сутність поняття «свято» й визначено, що існує низка трактувань, але узагальнена характеристика має два підходи до визначення феномену «свято»: свято – тимчасовий відрізок, який виділяє, маркує найбільш важливі події в житті держави, народу або соціальної групи; з іншого боку – свято розглядається як сакральна (містична) позиція особливого часу, протягом якого виокремлюються межі між світом живих і світом мертвих, між часом історичним та часом міфічним.
З’ясовано, що безсумнівним фактор залишається те, що поява свята пов’язана з появою Homo sapiens (людини розумної), адже так чи інакше, впродовж всього життя, людину супроводжують сумні та веселі, особисті та громадянські етапи існування. Для феномену «свято» це має сакральне значення, незважаючи на певні схожі елементи всіх свят: композиція, ідейна та тематична основи, виражальних засобів та видовищної наявності – кожен тип свята має свою специфіку, властиву тільки йому. Отже, єдиного вигляду свята немає, так як кожне є фіксоване, оригінальне й спрямоване на особливості складного явища.
Висвітлено особливості святкування Різдвяних свят з історичної ретроспективи, висвітлених в літературних творах: «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Різдво» Б.-І. Антонича та в прикладах образотворчого мистецтва: Різдво Христове, Київський псалтир, кінець XIV ст. та в роботі К. Трутовського «Колядки в Україні», 1864 р.
Проаналізовано особливості Зелених свят в повісті М. Гоголь «Вечір проти Івана Купала» та в прикладі образотворчого мистецтва «Напередодні Трійці» Ю. Шюблера 1888 р. . З’ясовано, що людині важливо мати зв’язок, за допомогою збереження традиційних святкувань, із своїми пращурами. А найкращий спосіб зберегти деталі свята – це зафіксувати їх на папері або на полотні для майбутніх поколінь.
З’ясовано, що безсумнівним фактор залишається те, що поява свята пов’язана з появою Homo sapiens (людини розумної), адже так чи інакше, впродовж всього життя, людину супроводжують сумні та веселі, особисті та громадянські етапи існування. Для феномену «свято» це має сакральне значення, незважаючи на певні схожі елементи всіх свят: композиція, ідейна та тематична основи, виражальних засобів та видовищної наявності – кожен тип свята має свою специфіку, властиву тільки йому. Отже, єдиного вигляду свята немає, так як кожне є фіксоване, оригінальне й спрямоване на особливості складного явища.
Висвітлено особливості святкування Різдвяних свят з історичної ретроспективи, висвітлених в літературних творах: «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Різдво» Б.-І. Антонича та в прикладах образотворчого мистецтва: Різдво Христове, Київський псалтир, кінець XIV ст. та в роботі К. Трутовського «Колядки в Україні», 1864 р.
Проаналізовано особливості Зелених свят в повісті М. Гоголь «Вечір проти Івана Купала» та в прикладі образотворчого мистецтва «Напередодні Трійці» Ю. Шюблера 1888 р. . З’ясовано, що людині важливо мати зв’язок, за допомогою збереження традиційних святкувань, із своїми пращурами. А найкращий спосіб зберегти деталі свята – це зафіксувати їх на папері або на полотні для майбутніх поколінь.
Бібліографічний опис :
Шевченко Н. А. Свято як соціокультурне явище. Трансформація свят в українському суспільстві : кваліфікаційна робота ... бакалавра : 034 Культурологія / Шевченко Наталя Анатоліївна. - Київ, 2023. - 57 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
2.28 MB
Контрольна сума:
(MD5):942bac3191e6dc385ab3ed7d8bba3021
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC