Відкриття провадження у цивільному та господарському процесах в умовах воєнного стану та декодифікації господарського законодавства: порівняльно-правовий аналіз

Біда К. М. (2025). Відкриття провадження у цивільному та господарському процесах в умовах воєнного стану та декодифікації господарського законодавства: порівняльно-правовий аналіз. Соціальне Право, (2), 65-72. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-02-08

Стаття присвячена порівняльно-правовому аналізу стадії відкриття провадження у цивільному та господарському судочинстві України в умовах воєнного стану та в контексті триваючої декодифікації господарського законодавства.
У статті досліджено актуальні нормативні зміни, адаптаційні механізми судової влади до умов збройного конфлікту, зокрема, використання дистанційних форм участі в процесі, зміну територіальної підсудності, зупинення або відмову у відкритті провадження через об’єктивні перешкоди. Особливу увагу приділено судовій практиці Верховного Суду, яка сформувала гнучкі, проте послідовні підходи до відкриття провадження у справах за умов воєнних дій. Висвітлене прецедентне рішення щодо можливості розгляду позовів до держави-агресора, яке демонструє пріоритет захисту прав постраждалих громадян над абстрактними принципами міжнародного імунітету у виняткових обставинах агресії.
 Проаналізовано обмеження у господарському процесі (зокрема мораторії на банкрутства) та їхню відсутність у цивільному процесі. У контексті законодавчих змін розглянуто вплив майбутнього скасування Господарського кодексу на юрисдикцію та процесуальні механізми, зроблено висновки про потенційну гармонізацію цивільного і господарського процесу.
Зроблений висновок, що скасування Господарського кодексу не спричинить прямого впливу на процесуальні механізми відкриття провадження у господарських справах, оскільки ці питання врегульовані Господарським процесуальним кодексом, який залишається чинним. Водночас опосередковані наслідки є неминучими, оскільки із втратою нормативного джерела базових понять — таких як «господарські правовідносини», «суб’єкт господарювання», «господарська діяльність» — виникне потреба у термінологічному оновленні та узгодженні процесуального законодавства з новою системою матеріального права.