Зміни показників карбонільно-оксидативного стресу в щурів з експериментальною ішемією міокарда під впливом доксицикліну

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Ткаченко, В.
ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України"
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2(76)
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
6
Кінцева сторінка :
12
Цитування :
[APA 7] Ткаченко, В. (2018). Зміни показників карбонільно-оксидативного стресу в щурів з експериментальною ішемією міокарда під впливом доксицикліну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, (76), 6–12. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29006
[ДСТУ] Ткаченко В. Зміни показників карбонільно-оксидативного стресу в щурів з експериментальною ішемією міокарда під впливом доксицикліну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2018. Вип. 2(76). С. 6—12. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29006 (дата звернення: 05.08.2026).
Ішемічна хвороба серця (ІХС) є найбільш серйозним та загрозливим за негативними наслідками захворюванням у всьому світі. Незважаючи на велику кількість досліджень, біохімічні механізми виникнення ІХС та процесу постінфарктного ремоделювання міокарда до кінця не з'ясовані. Карбонілько-оксидативний стрес (КОС) розглядається як невід'ємний учасник розвитку та прогресування ускладнень у пацієнтів ІХС, тому перспективним напрямом є пошук терапевтичних заходів, що були б здатними до знешкодження проміжних та кінцевих продуктів КОС. Серед таких препаратів розглядаються антиоксиданти флавоноїдної структури, а також інгібітори процесів карбонілювання та глікації білків. Останнім часом з‘явились дослідження стосовно кардіопротекторної дії антибіотика тетрациклінового ряду доксицикліну (ДЦ), у яких доведено його роль як інгібітору процесів протеолізу. Водночас наявність багатозаміщеного фенольного кільця може забезпечити здатність ДЦ до знешкодження вільних радикалів. У цій статті здійснено порівняльний аналіз впливу малих (4,2 мг/кг) і великих (16,8 мг/кг) доз ДЦ з ефектами класичних антиоксидантів корвітину та аміногуанідину на показники КОС та активність ферментів антиоксидантного захисту в крові та субклітинних фракціях серця щурів з експериментальною ішемією міокарда, індукованою комбінованим введенням питуїтрина та ізадрина. Визначено, що ДЦ виявляє кардіопротекторні властивості, знижуючи утворення продуктів карбонільної і окислювальної модифікації біомолекул ТБК-активних речовин, флуоресціюючих кінцевих продуктів глікації (фКПГ) альдегідфенілгідразонів (АФГ) та кетонфенілгідразонів (КФГ), причому більш виражений ефект спостерігається за малих доз цього препарату. Одночасно ДЦ активує ферменти антиоксидантного захисту, передусім глутатіонпероксидазу. Ефекти малих доз ДЦ порівнянні або перевищують дію аміногуанідину й корвітину, що визначає перспективність використання ДЦ у лікуванні постінфарктної серцевої недостатності.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

583.78 KB

Контрольна сума :

(MD5):b3ef056adc4deacbca0b5f9da54a1a9a

Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International