Лінгвістичні особливості шведської мови у Фінляндії
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Дремлюга, Анастасія Вадимівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Дремлюга, А. В. (2026). Лінгвістичні особливості шведської мови у Фінляндії [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29942
[ДСТУ] Дремлюга А. В. Лінгвістичні особливості шведської мови у Фінляндії : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. М. С. Земляна. Київ, 2026. 64 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29942 (дата звернення: 13.08.2026).
У роботі проведено всебічний лінгвістичний та контрастивний аналіз мовних особливостей шведської мови у Фінляндії (finlandssvenska) з метою дослідження її функції в сучасних медійних текстах та аудіовізуальних медіа. Центральна теза дослідження ґрунтується на парадигмі Майкла Клайна про плюрицентричні мови, де шведський мовний простір визначається як асиметрична плюрицентрична система, що складається зі Швеції як домінуючого центру та Фінляндії як вторинного, не домінуючого центру. У роботі проаналізовано, як цей різновид мови розвинувся як самостійна літературна норма в результаті автономного процесу після 1809 року, що серйозно сприяло мовному збереженню унікальних і традиційних форм. Особлива увага приділяється сучасному правовому статусу шведської мови, який закріплений у статті 17 Конституції Фінляндії та Законі про мову (423/2003), що гарантує її статус однієї з двох рівноправних національних мов країни. Спираючись на концепцію класичної диглосії, досліджується, як розвинена інституційна інфраструктура та незалежні медіа підтримують життєздатність мови в двомовній середовищі.
Емпіричну основу становить контрастивний аналіз корпусу сучасних медійних текстів за період 2024–2026 років, у якому матеріали газети «Hufvudstadsbladet» (HBL) порівнюються з матеріалами «Dagens Nyheter» (DN), а також з матеріалами аудіовізуальних медіа від SVT («Rapport», «Aktuellt», подкаст «Språket») та Yle. На фонетичному рівні виявляється артикуляційна стабільність, яка стає помітною у систематичній відсутності тонального наголосу, збереженні задньої артикуляції довгого /u/ та відсутності ретрофлексії у послідовностях з /r/. На лексичному рівні застосовується модель Шарлотти аф Хеллстрем-Реййонен для класифікації фінляндизмів. Офіційні (інституційні) фінляндизми, такі як “hälsovårdscentral” та “medborgarinstitut”, виділяються як необхідні елементи юридичної точності порівняно зі стандартними шведськими термінами, такими як “vårdcentral” та “komvux”. Повсякденні фінляндизми демонструють семантичну розбіжність та народний мовний контакт, що проілюстровано на прикладі слова “semla” (пшеничний хліб у Фінляндії проти кондитерського виробу у Швеції), збережених архаїзмів, таких як “abiturient” та “skrinlägga”, а також повсякденних запозичень, таких як “kiva” чи “roskis”.
У морфосинтаксичній сфері виявлено приховані явища інтерференції (Маріанне Сьодергорд) у вигляді прийменникових конструкцій, таких як “gilla om”, які стають несвідомим калькуванням фінського елативного відмінока, а також виразів (“vald riksdagsman”), які відображають транслативний відмінок. Специфічна прагматична ввічливість та стилістичний консерватизм у медіатекстах виявляються через збереження займенника Ni та офіційних титулів, що є наслідком того, що реформа шведського du наприкінці 1960-х років не була повністю впроваджена. Крім того, розкривається унікальне становище Аландських островів як повністю одномовного шведськомовного регіону, що гарантується Законом про самоврядування та ґрунтується на рішенні Ліги Націй від 1921 року. У висновках підкреслюється, що шведська мова у Фінляндії є повноцінним, самостійним національним стандартом, аналіз якого є надзвичайно цінним для української германістики та теорії мовної варіації в умовах двомовності.
Емпіричну основу становить контрастивний аналіз корпусу сучасних медійних текстів за період 2024–2026 років, у якому матеріали газети «Hufvudstadsbladet» (HBL) порівнюються з матеріалами «Dagens Nyheter» (DN), а також з матеріалами аудіовізуальних медіа від SVT («Rapport», «Aktuellt», подкаст «Språket») та Yle. На фонетичному рівні виявляється артикуляційна стабільність, яка стає помітною у систематичній відсутності тонального наголосу, збереженні задньої артикуляції довгого /u/ та відсутності ретрофлексії у послідовностях з /r/. На лексичному рівні застосовується модель Шарлотти аф Хеллстрем-Реййонен для класифікації фінляндизмів. Офіційні (інституційні) фінляндизми, такі як “hälsovårdscentral” та “medborgarinstitut”, виділяються як необхідні елементи юридичної точності порівняно зі стандартними шведськими термінами, такими як “vårdcentral” та “komvux”. Повсякденні фінляндизми демонструють семантичну розбіжність та народний мовний контакт, що проілюстровано на прикладі слова “semla” (пшеничний хліб у Фінляндії проти кондитерського виробу у Швеції), збережених архаїзмів, таких як “abiturient” та “skrinlägga”, а також повсякденних запозичень, таких як “kiva” чи “roskis”.
У морфосинтаксичній сфері виявлено приховані явища інтерференції (Маріанне Сьодергорд) у вигляді прийменникових конструкцій, таких як “gilla om”, які стають несвідомим калькуванням фінського елативного відмінока, а також виразів (“vald riksdagsman”), які відображають транслативний відмінок. Специфічна прагматична ввічливість та стилістичний консерватизм у медіатекстах виявляються через збереження займенника Ni та офіційних титулів, що є наслідком того, що реформа шведського du наприкінці 1960-х років не була повністю впроваджена. Крім того, розкривається унікальне становище Аландських островів як повністю одномовного шведськомовного регіону, що гарантується Законом про самоврядування та ґрунтується на рішенні Ліги Націй від 1921 року. У висновках підкреслюється, що шведська мова у Фінляндії є повноцінним, самостійним національним стандартом, аналіз якого є надзвичайно цінним для української германістики та теорії мовної варіації в умовах двомовності.
Ключові слова :
шведська мова у Фінляндії стандартна шведська мова поліцентричні мови асиметрична поліцентричність фінляндизми адміністративна термінологія семантична дивергенція мовна інтерференція медійний дискурс Аландські острови Закон про мову Swedish in Finland Standard Swedish pluricentric languages asymmetric pluricentricity Finlandisms administrative terminology semantic divergence linguistic interference media discourse Åland the Language Act
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.11 MB
Контрольна сума :
(MD5):301db715d5d91b47aa6354b01ce8c342