Високороздільна цифрова гідрографічна модель малого аграрного водозбору: ГІС-інвентаризація на основі програмного забезпечення з відкритим кодом для басейну річки Совиця Кіцманська (Україна)

Pasichnyk, M., & Hryhoriichuk, V. (2025). High-resolution digital hydrographic model of a small agricultural catchment: an open-source GIS inventory for the Sovytsia Kitsmanska River basin (Ukraine). Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia [Hydrology, Hydrochemistry and Hydroecology], 4(78), 12-27. (in English, abstr. in Ukrainian). https://doi.org/10.17721/2306-5680.2025.4.2

У статті представлено відтворюваний ГІС-підхід до формування високороздільної цифрової гідрографії малого лісостепового водозбору з істотною антропогенною трансформацією, продемонстрований на прикладі басейну річки Совиця Кіцманська (Україна) у басейні Пруту. Метою роботи було отримання узгодженої векторної гідромережі та похідних морфометричних показників, придатних для подальших гідрологічних і гідроморфологічних оцінок. Як вихідну модель рельєфу використано Copernicus DEM (30 м) із подальшою обробкою в SAGA GIS 9.8 (гідрологічний блок Terrain Analysis – Hydrology) для одержання Flow Accumulation, автоматизованого формування первинної гідромережі та уточнення меж водозбору (Watershed Basins). Подальшу камеральну верифікацію й редагування виконано у QGIS 3.34.10 із залученням космічних знімків Sentinel-2 L2A (True Color) та онлайн-підкладок (зокрема OpenStreetMap і Visicom) як незалежних джерел просторового контролю. Для методичної однозначності запроваджено правило консервативної класифікації тимчасових водотоків і наведено робоче визначення тимчасового водотоку як непостійного (non-perennial) із сезонною або епізодичною переривчастістю стоку, узгоджене з сучасною термінологією (intermittent/ephemeral). Усі елементи мережі організовано в уніфіковані векторні шари: постійні водотоки (hydro_ln_streams_perennial), тимчасові водотоки (hydro_ln_streams_temporary) та технічний шар осей проточних ділянок русла в межах ставків (hydro_ln_perennial_axis_ponds), що забезпечило топологічну зв’язність і коректний підрахунок довжин. За результатами вимірювань у QGIS площа басейну становить ≈271,40 км²; сумарна довжина постійної гідромережі дорівнює 137,274 км, тимчасової — 45,338 км, а додатково враховані осі русел у межах ставків — 62,571 км. Відповідно, густота річкової мережі становить близько 0,90 км/км² із урахуванням «ставкових осей» і близько 0,67 км/км² за традиційного підходу (без них). Показано, що внесок складників у сумарну довжину є нерівномірним: постійні водотоки формують близько 56,0%, тимчасові — 18,5%, а імпондовані ділянки русел, подані «осями», — 25,5%, що принципово впливає на інтерпретацію морфометричних індикаторів у басейнах зі значною кількістю зарегульованих відтинків. Отримана гідрографічна база даних розглядається як надійна основа для подальших оцінок просторової організації стоку, аналізу антропогенних впливів і підтримки водогосподарських рішень на рівні малого басейну.