Стратегічний план розвитку сільського туризму на основі кластерної моделі (приклад Черкаської області)

Dovhan, N., Reimann, M., & Tarabarova, I. (2025). Strategic development plan for rural tourism based on a cluster model (example of Cherkasy region). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, series in Geography, (3-4 (94-95)), 17-27. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2025.94.2

Вступ. Сучасний розвиток сільських територій в Україні вимагає інноваційних рішень, оскільки громади стикаються з демографічним спадом та економічним тиском. Впровадження туристичних кластерів стало перспективним механізмом підвищення локальної стійкості та зміцнення співпраці між ключовими зацікавленими сторонами. Спільні українсько-естонські ініціативи, реалізовані з 2021 по 2024 рік, свідчать про позитивний вплив обміну досвідом, хакатонів та мережевих заходів на формування стратегій розвитку туризму на основі громади. Ці проєкти підкреслюють зростаюче значення туризму у диверсифікації сільських економік та створенні професійного середовища для сталого регіонального розвитку.

Методи. Методологія дослідження поєднувала соціальні та економіко-організаційні підходи, що дало змогу всебічно оцінити процеси комунікації та потенціал партнерської взаємодії в сільських громадах. Основні дані було зібрано шляхом опитувань (понад 250 інтерв’ю), а також під час хакатону, що дав змогу перевірити гіпотези, оцінити рівень співпраці між зацікавленими сторонами та визначити можливості для формування туристичних кластерів.

Результати. У статті обговорено сучасні трансформації сільських територій у контексті переходу від продуктивної до постпродуктивної моделі розвитку, а також роль туризму в цих процесах. Висвітлено ключові характеристики сільських районів та проаналізовано спектр туристичних і рекреаційних заходів, що сприяють привабливості сільських просторів. Показано, що розвиток сільського туризму сприяє економічній диверсифікації, збереженню культурної спадщини, зміцненню соціальної згуртованості та поліпшенню якості життя. Водночас окреслено обмеження сектору, зокрема його фрагментацію, брак компетенцій та обмежені фінансові ресурси. За результатами опитувань зацікавлених сторін та практичного хакатону в Черкаській області визначено ключові виклики та стратегічні можливості розвитку сільського туризму. Продемонстровано ефективність кластерного підходу для об’єднання бізнесів, громад, органів влади та освітніх закладів для створення конкурентного туристичного продукту. Підкреслено важливість міжнародного досвіду, зокрема естонського, для підвищення інституційної спроможності та сталості регіональних туристичних кластерів. Запропоновано стратегічні орієнтири для розвитку сільського туризму як інструменту сталого територіального розвитку в Україні.

Висновки. Трансформація сільського туризму можлива лише за умови стабільної співпраці всіх учасників, основаної на взаємній довірі. Кластерний підхід виступає як ключовий механізм розвитку, здатний забезпечити економічну диверсифікацію, збереження культурної спадщини, зміцнення соціальної згуртованості та створення конкурентного і сталого туристичного регіону.