ПОЛОГІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ КАОЛІНУ: ГЕОЛОГІЯ, МІНЕРАЛЬНИЙ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД, ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Даценко, Л.
Ганчук, M.
Чебанова, Ю.
Малюта, С.
Мазикіна, O.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
97
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
74
Кінцева сторінка :
84
Цитування :
[APA 7] Даценко, Л., Ганчук, M., Чебанова, Ю., Малюта, С., & Мазикіна, O. (2022). POLOGIVSKIY KAOLIN DEPOSIT: GEOLOGY, MINERAL AND CHEMICAL COMPOSITION, TECHNOLOGICAL PROPERTIES. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(97), 74–84. https://doi.org/10.17721/1728-2713.97.10
[ДСТУ] POLOGIVSKIY KAOLIN DEPOSIT: GEOLOGY, MINERAL AND CHEMICAL COMPOSITION, TECHNOLOGICAL PROPERTIES / Л. Даценко et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. Vol. 2, no. 97. P. 74—84. DOI: 10.17721/1728-2713.97.10 (date of access: 25.07.2026).
Район Пологівського родовища каолінів і вогнетривких глин розташований на межі двох геологічних регіонів: Приазовського кристалічного масиву й Конксько-Ялинської западини. У геологічній будові району беруть участь докембрийські кристалічні породи й осадові відклади крейдової, палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова району наведена за результатами розвідки родовища та геологознімальних робіт. Відклади четвертинної системи розповсюджені на території повсюдно і плащеподібно залягають на підстилаючих породах. Нижня межа четвертинної системи проводиться в підошві березанського кліматоліту відповідно до Легенди геологічної карти України масштабом 1:200 000 Центральноукраїнської серії 1996 р. Підстилаючими породами на більшій частині території є червонобурі глини пліоцену, на решті – породи кристалічного фундаменту, крейдової, палеогенової і неогенової систем. Потужність четвертинних відкладів становить 10–20 м. Продуктивними для видобутку глин та каолінів є відкладення новопетрівської світи неогену, у підошві яких залягають нерозчленовані відкладення верхнього еоцену (київська світа) і олігоцену (харківська світа). Це прибережно-морські відклади – мергелі, вапняковисті глини, алевроліти, слабозцементовані пісковики та глауконіткварцові піски. Сумарна потужність київської і харківської свит змінюється від 0,0 до 60–70 м. Глини й каоліни характеризуються практично однаковим мінеральним складом. Основна їхня маса представлена тонколускуватим каолінітом, а з домішок переважає кварц. Акцесорні й рудні мінерали представлені цирконом, рутилом, ільменітом і гематитом. Кварц присутній у глинах і каолінах у вигляді обкатаних, рідше напівобкатаних і необкатаних зерен. З каолінів родовища виробляють високоякісні алюмосилікатні вироби. Пологівський каолін можна використовувати для виготовлення шамоту без додавання глини, а також як сполучну домішку. Співвідношення шамоту та зв'язуючої речовини становить 80–20 %. Отримані в лабораторних умовах вогнетриви задовольняють вимоги підвищеної щільності до доменної цегли класу А та інших виробів відповідального призначення. Пологівські глини визнані придатними для виготовлення 100 % вогнетривів, а також як сполучні компоненти замість часов'ярських глин. Вироби, виготовлені цілком із напівкислої глини, відповідають вимогам до напівкислих вогнетривких виробів класу Б. Пологівські каоліни та глини тривалий час використовують у вогнетривкій, машинобудівній, керамічній, цементній та інших галузях промисловості.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.79 MB
Контрольна сума :
(MD5):e01c272dc5f60d03d0896ac6ea7836f8
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International