Смислове поле роману веризму Л. Капуани «Маркіз Роккавердіна»

Okhrimenko V. I. (2025). Il campo semantico del romanzo del verismo di L. Capuana "Il Marchese di Roccaverdina". Problems of Semantics, Pragmatics and Cognitive Linguistics, (48), 47–68. http://doi.org//10.17721/2663-6530.2025.48.04

У статті розглядаються основні закономірності дії смислового поля роману веризму «Маркіз Роккавердіна» на глобальному семантичному рівні. Встановлено основні закономірності квантування інформації в романі веризму з урахуванням чинників, що протидіють відкритості каналів інформаційного розгортання. Визначено два чинники, що забезпечують єдність смислового поля на глобальному семантичному рівні: поляризована оцінка та ізотопія.
Показано, що смислове поле роману має ядро (домінантне та фонове), приядерну зону та периферію. Характер ядра (домінантне / фонове) визначає оцінку (негативну / позитивну), що здебільшого є стабільною і розповсюджується на приядерну зону та периферію. Домінантне ядро представлено референтами-суб’єктами (персонажами, що належать до вищих прошарків) і набувають негативної оцінки (як втілення авторських ідей зображення занепаду аристократії на Сицилії в пост-унітарний період). Фонове ядро представлено референтами-суб’єктами (персонажами, що належать до нижчих прошарків) і набувають позитивної оцінки.
Іншим чинником, що забезпечує єдність смислового поля на глобальному семантичному рівні, є ізотопія. Семантичний компонент тропів (порівнянь, персоніфікацій, градацій) і дієслів говоріння характеризується тематичною ідентичністю та повторюваністю, утворюючи ізотопи на глобальному семантичному рівні. У тексті роману можна виділити два смислові ряди, що вживаються у всіх ключових елементах сюжету художнього твору (експозиція. зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка): 1) семантичний компонент тропів, що позначає руйнування і неконтрольований характер; 2) дієслова говоріння з емотивним семантичним компонентом на позначення негативних емоцій (злість, гнів).