Вплив мов національних меншин на розвиток сучасної шведської мови, їхній статус та функціонування у сучасному соціокультурному просторі Швеції

Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Яцун, Анна Олександрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Земляна, Марина Сергіївна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Яцун, А. О. (2026). Вплив мов національних меншин на розвиток сучасної шведської мови, їхній статус та функціонування у сучасному соціокультурному просторі Швеції [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29867
[ДСТУ] Яцун А. О. Вплив мов національних меншин на розвиток сучасної шведської мови, їхній статус та функціонування у сучасному соціокультурному просторі Швеції : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. М. С. Земляна. Київ, 2026. 55 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/29867 (дата звернення: 11.08.2026).
У роботі проведено аналіз соціолінгвістичної вітальності п’яти офіційних мов меншин Швеції — саамської, фінської, меянкелі, романі чіб та їдишу — у контексті їхнього впливу на сучасну державну шведську мову та загальнонаціональну ідентичність. Основна теза дослідження базується на розумінні мовного ландшафту країни як живої екосистеми, де історично маргіналізовані лінгвістичні коди сьогодні виступають важливим ресурсом для формування інклюзивного суспільства. Під час дослідження трансформації державної ідеології простежено перехід від політики «шведизації» минулих століть до сучасної парадигми «мовної екології». Ключовим етапом цього процесу стала ратифікація Європейської хартії, що дозволило закріпити статус міноритарних мов у законодавстві 2009 року та визнати їх престижним складником культурного капіталу країни. Особливу увагу приділено лінгвістичному аналізу взаємопроникнення мов. Наведено докази того, що шведська мова значно збагатилася завдяки багатовіковим контактам із меншинами. Зокрема, проаналізовано вплив романі чіб на формування міського сленгу (лексеми tjej, haja) та роль фінської мови у побутовому словнику (слово pojke). Також висвітлено значення саамського «арктичного коду» для опису природних явищ Півночі, що раніше залишалися поза межами германської лексичної системи. У розділах, присвячених соціокультурній ревіталізації, розглянуто роль літератури та кінематографа у подоланні «мовного сорому». На прикладах творчості Мікаеля Ніємі та Елін Анни Лабби показано трансформацію історичної травми в почуття гордості за рідне слово. Окремо висвітлено діяльність суспільних мовників SVT та цифрову ревіталізацію через платформи TikTok та Digisámi, які стають «цифровим прихистком» для носіїв в умовах їхньої географічної розпорошеності.
Водночас висвітлено проблему кадрового дефіциту в освіті, що залишається головним бар’єром для повноцінної реалізації мовних прав дітей. У висновках підкреслено, що успішна шведська модель визнання міноритарних кодів як внутрішнього ресурсу збагачення держави є надзвичайно актуальною для України в сучасних умовах.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

2.71 MB

Контрольна сума :

(MD5):5f4c9cde87c3ccc0f40b02a2ea7f4bfa