Еволюція зовнішньополітичних стратегій Китайської Народної Республіки
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
16 липня 2026 р.
Автор(и) :
Алієв Гамідулла Аман огли
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Петюр, Роман Костянтинович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Алієв, Г. А. (2026). Еволюція зовнішньополітичних стратегій Китайської Народної Республіки [Дис. доктор філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR.
[ДСТУ] Алієв Г. А. Еволюція зовнішньополітичних стратегій Китайської Народної Республіки. : дис. … доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Київ, 2026. 233 с.
Алієв Г.А. Еволюція зовнішньополітичних стратегій Китайської Народної Республіки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (галузь знань 29 «Міжнародні відносини»). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному системному аналізу еволюції зовнішньополітичних стратегій та доктрин Китайської Народної Республіки (КНР) наприкінці XX – у першій чверті XXI століття. В умовах глибокої трансформації системи міжнародних відносин, зміщення глобального геополітичного центру ваги в Азійсько-Тихоокеанський регіон та переходу від однополярного до багатополярного світу, вивчення доктринальних засад і практичних механізмів формування зовнішньої політики КНР набуває виняткової наукової та практичної актуальності.
З метою концептуалізації безпрецедентної трансформації КНР з регіонального на впливового глобального актора в роботі сформовано комплексну теоретико-методологічну базу. Доведено обмеженість виключно західноцентричних теоретичних рамок для аналізу китайської зовнішньої політики та обґрунтовано необхідність залучення незахідних парадигм: морального реалізму Яна Сюетона, реляційної теорії Ціня Яціна та концепції Тянься. Такий підхід дозволив коректніше відобразити онтологічні засади міжнародної поведінки КНР, де державу класифіковано як «наддержаву, що формується» (emerging superpower), на основі концепції «всеосяжної національної сили» (Zonghe Guoli).
У дисертаційному дослідженні простежено безперервний доктринальний ланцюг розвитку зовнішньої політики КНР, починаючи від реформ Ден Сяопіна через концепцію «мирного піднесення» часів Цзян Цземіня та Ху Цзіньтао до стратегії «великого відродження» під керівництвом Сі Цзіньпіна. Встановлено, що ця еволюція відбувалася через послідовні етапи: пристосування до чинних правил (1978-2008 рр.), їх часткову критику (2008-2017 рр.) та безпосереднє створення власних моделей глобального управління (з 2017 р.).
Доведено, що фундаментальним інструментом розширення геополітичного впливу держави є економічна дипломатія, яка створює реляційну мережу взаємозалежностей на принципах кооптації. Вперше у вітчизняній науці комплексно проаналізовано стратегічний розворот Ініціативи «Пояс і Шлях» (ПіШ) в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обґрунтовано, що санкційний тиск на російську логістичну інфраструктуру змусив Пекін форсувати розвиток Транскаспійського середнього коридору (ТМТМ), перетворивши його з резервної транзитної гілки на арену конкуренції великих держав за транзитний потенціал Євразії. Також проаналізовано повний цикл участі України в ПіШ: від інституціоналізованого партнерства до системного витіснення після 2022 року.
Окрему увагу приділено концептуальному розмежуванню між класичною концепцією «м’якої сили» та суто китайською стратегією Huayu Quan («сила дискурсу»). З'ясовано, що на сучасному етапі Пекін перейшов від культурної дипломатії до більш агресивного переформатування міжнародних норм і глобальних наративів, спрямованого на делегітимізацію західного «порядку, заснованого на правилах». Вперше систематично досліджено інтеграцію передових китайських моделей штучного інтелекту (DeepSeek) як інструменту технологічної дипломатії та цифрового суверенітету КНР щодо країн Глобального Півдня.
У роботі концептуалізовано нову роль Китаю як глобального медіатора в умовах формування нової біполярності. На прикладі врегулювання відносин між Іраном і Саудівською Аравією (2023 р.) та висунення Глобальної ініціативи з управління (2025 р.) доведено здатність офіційного Пекіна пропонувати альтернативну архітектуру безпеки. Водночас виявлено структурні обмеження китайського посередництва щодо російсько-української війни, які зумовлені реляційним капіталом та стратегічним партнерством із РФ.
На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації для органів державної влади України щодо оцінки стратегічних намірів КНР, формування довгострокового зовнішньополітичного курсу, вироблення обґрунтованої позиції щодо меж можливого китайського посередництва та розвитку двосторонніх відносин між державами.
Ключові слова: зовнішня політика КНР, зовнішньополітична стратегія, «велика стратегія», міжнародна безпека, Ініціатива «Пояс і Шлях», Середній коридор, м'яка сила, глобальні наративи, публічна дипломатія, посередництво, економічна дипломатія, технологічна дипломатія, теорія міжнародних відносин, американсько-китайське суперництво.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (галузь знань 29 «Міжнародні відносини»). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному системному аналізу еволюції зовнішньополітичних стратегій та доктрин Китайської Народної Республіки (КНР) наприкінці XX – у першій чверті XXI століття. В умовах глибокої трансформації системи міжнародних відносин, зміщення глобального геополітичного центру ваги в Азійсько-Тихоокеанський регіон та переходу від однополярного до багатополярного світу, вивчення доктринальних засад і практичних механізмів формування зовнішньої політики КНР набуває виняткової наукової та практичної актуальності.
З метою концептуалізації безпрецедентної трансформації КНР з регіонального на впливового глобального актора в роботі сформовано комплексну теоретико-методологічну базу. Доведено обмеженість виключно західноцентричних теоретичних рамок для аналізу китайської зовнішньої політики та обґрунтовано необхідність залучення незахідних парадигм: морального реалізму Яна Сюетона, реляційної теорії Ціня Яціна та концепції Тянься. Такий підхід дозволив коректніше відобразити онтологічні засади міжнародної поведінки КНР, де державу класифіковано як «наддержаву, що формується» (emerging superpower), на основі концепції «всеосяжної національної сили» (Zonghe Guoli).
У дисертаційному дослідженні простежено безперервний доктринальний ланцюг розвитку зовнішньої політики КНР, починаючи від реформ Ден Сяопіна через концепцію «мирного піднесення» часів Цзян Цземіня та Ху Цзіньтао до стратегії «великого відродження» під керівництвом Сі Цзіньпіна. Встановлено, що ця еволюція відбувалася через послідовні етапи: пристосування до чинних правил (1978-2008 рр.), їх часткову критику (2008-2017 рр.) та безпосереднє створення власних моделей глобального управління (з 2017 р.).
Доведено, що фундаментальним інструментом розширення геополітичного впливу держави є економічна дипломатія, яка створює реляційну мережу взаємозалежностей на принципах кооптації. Вперше у вітчизняній науці комплексно проаналізовано стратегічний розворот Ініціативи «Пояс і Шлях» (ПіШ) в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обґрунтовано, що санкційний тиск на російську логістичну інфраструктуру змусив Пекін форсувати розвиток Транскаспійського середнього коридору (ТМТМ), перетворивши його з резервної транзитної гілки на арену конкуренції великих держав за транзитний потенціал Євразії. Також проаналізовано повний цикл участі України в ПіШ: від інституціоналізованого партнерства до системного витіснення після 2022 року.
Окрему увагу приділено концептуальному розмежуванню між класичною концепцією «м’якої сили» та суто китайською стратегією Huayu Quan («сила дискурсу»). З'ясовано, що на сучасному етапі Пекін перейшов від культурної дипломатії до більш агресивного переформатування міжнародних норм і глобальних наративів, спрямованого на делегітимізацію західного «порядку, заснованого на правилах». Вперше систематично досліджено інтеграцію передових китайських моделей штучного інтелекту (DeepSeek) як інструменту технологічної дипломатії та цифрового суверенітету КНР щодо країн Глобального Півдня.
У роботі концептуалізовано нову роль Китаю як глобального медіатора в умовах формування нової біполярності. На прикладі врегулювання відносин між Іраном і Саудівською Аравією (2023 р.) та висунення Глобальної ініціативи з управління (2025 р.) доведено здатність офіційного Пекіна пропонувати альтернативну архітектуру безпеки. Водночас виявлено структурні обмеження китайського посередництва щодо російсько-української війни, які зумовлені реляційним капіталом та стратегічним партнерством із РФ.
На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації для органів державної влади України щодо оцінки стратегічних намірів КНР, формування довгострокового зовнішньополітичного курсу, вироблення обґрунтованої позиції щодо меж можливого китайського посередництва та розвитку двосторонніх відносин між державами.
Ключові слова: зовнішня політика КНР, зовнішньополітична стратегія, «велика стратегія», міжнародна безпека, Ініціатива «Пояс і Шлях», Середній коридор, м'яка сила, глобальні наративи, публічна дипломатія, посередництво, економічна дипломатія, технологічна дипломатія, теорія міжнародних відносин, американсько-китайське суперництво.
Ключові слова :
зовнішня політика КНР зовнішньополітична стратегія «велика стратегія» міжнародна безпека Ініціатива «Пояс і Шлях» Середній коридор м'яка сила глобальні наративи публічна дипломатія посередництво економічна дипломатія технологічна дипломатія теорія міжнародних відносин американсько-китайське суперництво. PRC foreign policy foreign policy strategy grand strategy international security Belt and Road Initiative Middle Corridor soft power global narratives public diplomacy mediation economic diplomacy technological diplomacy international relations theory US-China rivalry.
Галузі знань та спеціальності :
C3 Міжнародні відносини
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.44 MB
Контрольна сума :
(MD5):c1763025bca828c55a5e7b7f824a5ca2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International