ДО ПИТАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЄЮ У СФЕРІ ПРАЦІ

V., R. V. (2024). ON THE ISSUE OF COMPENSATION FOR MORAL DAMAGE CAUSED DISCRIMINATION IN THE FIELD OF LABOR. Social Law(1). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-01-22

Порушення трудових прав працівника з боку роботодавця або загроза такого в майбутньому за відсутності добровільного поновлення порушеного права вимагають застосування певних способів захисту, одним із яких є відшкодування моральної шкоди працівникові, зокрема, заподіяної дискримінацією у сфері праці. Це питання набуває особливого значення, адже за сучасних умов відшкодування моральної шкоди внаслідок дискримінації є досить проблемним – у зв’язку з певними прогалинами законодавства та неоднаковим застосуванням закону судами різних ланок. Мета статті дослідити особливості відшкодування моральної шкоди, заподіяної дискримінацією у сфері праці. Зазначено, що працівники, котрі вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, вправі звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав та відшкодування, зокрема, моральної шкоди, а роботодавець, у свою чергу, зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду працівнику, нанесену йому невиконанням свого обов’язку щодо поважання честі, гідності та інших особистих прав працівника. Однією із важливих підстав відшкодування моральної шкоди, заподіяної дискримінацією у сфері праці, названо наявність моральних страждань. Водночас відшкодування моральної шкоди не можливо і без наявності інших не менш важливих підстав, а саме: вини роботодавця, факту порушення роботодавцем законних трудових прав працівника, протиправності дій роботодавця, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою роботодавця і моральної шкоди, що настала, де протиправність виступає причиною, а моральна шкода – наслідком. Отже, лише за наявності всіх перелічених підстав буде задоволений позов провідшкодування моральної шкоди працівникові, заподіяної дискримінацією у сфері праці. При цьому важливо, щоб дії роботодавця дійсно містили ознаки дискримінації у трудових правовідносинах, тобто відповідно до законодавства вважалися дискримінаційними