Options
Вплив релігійних організацій на політичний процес в Україні
Issue Date :
2017
Author(s) :
Гриньків Марія Володимирівна
Academic supervisor(s)/editor(s) :
Ткач Олег Іванович
Abstract :
Релігійні організації своєю діяльністю шляхом поширення цінностей, що виховують у віруючих активну соціальну та громадянську позицію, сприяють здійсненню демократичних процесів у державі, зокрема, розвитку громадянського суспільства.
1. Чинниками впливу релігійних організацій на політичний процес виступають: історичні (роль релігійних організацій у державі в минулому, формування законодавчої бази для регулювання сфери взаємодії держави і церкви); державно-церковні відносини (правові проблеми (законодавство, що регулює діяльність релігійних організацій, система державного контролю за діяльністю релігійних організацій, оподаткування релігійних організацій, реєстрація релігійних організацій), політичні чинники (неформальні зв’язки релігійних і політичних лідерів, вплив іноземних політичних і релігійних структур)); внутрішні проблеми релігійних організацій (відчуження церковного майна, наявність приміщень для здійснення релігійної практики, внутрішні конфлікти) та міжконфесійні конфлікти; діяльність релігійних організацій у соціальній, освітній, культурній сферах; релігійність населення (діяльність на території держави однієї чи кількох релігійних організацій, кількість вірян, рівень релігійності населення). Релігійна організація – це добровільне об’єднання людей на основі домінуючих спільних світоглядних уявлень (що визначені віровченням) та форм відправлення культу (богослужіння, релігійна практика), окрема суспільна формація, що характеризується внутрішньою впорядкованістю, структурованістю, узгодженістю та регламентованістю дій, взаємодій відносно автономних її частин, має власні ресурси, потреби та інтереси.
Реалії сьогодення спонукають релігійні інститути, як частину громадянського суспільства, до розширення своїх функцій, та, відповідно, активізації зовнішніх взаємодій з іншими підсистемами суспільства. Ця діяльність виявляється у соціально-політичній інтенціональності їх комунікації. Соціально-політична інтенціональність – це відповідна спрямованість комунікативних актів, яка проявляється у змісті інституціональних і неінституціональних форм впливу. Адже така спрямованість сьогодні властива майже кожному соціальному інституту. Не винятком є і релігійна сфера соціуму.
3. Релігійне духовенство користується авторитетом у своїх прихожан, тому погляди перших, з того чи іншого позарелігійного, соціального або навіть політичного питання мають неабиякий вплив на членів релігійної спільноти, а через соціальну взаємодію – і за її межами також. Про вплив релігійної організації доцільно говорити в контексті їх комунікативного середовища. Комунікативне середовище релігійних організацій ми розглядаємо як взаємовідносини між релігійними та іншими суспільними суб’єктами, в основі яких лежать комунікативні акти. Мають місце тенденції до розширення соціально-політичної інтенціональності в комунікації релігійних організацій, що змінює їх роль у становленні демократії за умов новітніх викликів.
Вплив релігійних організацій на суспільство реалізовуються в межах релігійної комунікації. Релігійні організації можуть впливати на політичний процес через різні канали комунікації, де їх представники висловлюють та поширюють політичні, соціальні, правові ідеї, думки, позиції, оцінки, що відповідають їх соціальним вченням. Такі повідомлення в ЗМІ впливають на формування суспільної свідомості, зокрема, політичної свідомості віруючої особи, або інших членів аудиторії.
Ключові слова: політичний процес, вплив, релігійна організація, державно-церковні відносини, комунікація, комунікативне середовище, соціально-політична інтенціональність.
1. Чинниками впливу релігійних організацій на політичний процес виступають: історичні (роль релігійних організацій у державі в минулому, формування законодавчої бази для регулювання сфери взаємодії держави і церкви); державно-церковні відносини (правові проблеми (законодавство, що регулює діяльність релігійних організацій, система державного контролю за діяльністю релігійних організацій, оподаткування релігійних організацій, реєстрація релігійних організацій), політичні чинники (неформальні зв’язки релігійних і політичних лідерів, вплив іноземних політичних і релігійних структур)); внутрішні проблеми релігійних організацій (відчуження церковного майна, наявність приміщень для здійснення релігійної практики, внутрішні конфлікти) та міжконфесійні конфлікти; діяльність релігійних організацій у соціальній, освітній, культурній сферах; релігійність населення (діяльність на території держави однієї чи кількох релігійних організацій, кількість вірян, рівень релігійності населення). Релігійна організація – це добровільне об’єднання людей на основі домінуючих спільних світоглядних уявлень (що визначені віровченням) та форм відправлення культу (богослужіння, релігійна практика), окрема суспільна формація, що характеризується внутрішньою впорядкованістю, структурованістю, узгодженістю та регламентованістю дій, взаємодій відносно автономних її частин, має власні ресурси, потреби та інтереси.
Реалії сьогодення спонукають релігійні інститути, як частину громадянського суспільства, до розширення своїх функцій, та, відповідно, активізації зовнішніх взаємодій з іншими підсистемами суспільства. Ця діяльність виявляється у соціально-політичній інтенціональності їх комунікації. Соціально-політична інтенціональність – це відповідна спрямованість комунікативних актів, яка проявляється у змісті інституціональних і неінституціональних форм впливу. Адже така спрямованість сьогодні властива майже кожному соціальному інституту. Не винятком є і релігійна сфера соціуму.
3. Релігійне духовенство користується авторитетом у своїх прихожан, тому погляди перших, з того чи іншого позарелігійного, соціального або навіть політичного питання мають неабиякий вплив на членів релігійної спільноти, а через соціальну взаємодію – і за її межами також. Про вплив релігійної організації доцільно говорити в контексті їх комунікативного середовища. Комунікативне середовище релігійних організацій ми розглядаємо як взаємовідносини між релігійними та іншими суспільними суб’єктами, в основі яких лежать комунікативні акти. Мають місце тенденції до розширення соціально-політичної інтенціональності в комунікації релігійних організацій, що змінює їх роль у становленні демократії за умов новітніх викликів.
Вплив релігійних організацій на суспільство реалізовуються в межах релігійної комунікації. Релігійні організації можуть впливати на політичний процес через різні канали комунікації, де їх представники висловлюють та поширюють політичні, соціальні, правові ідеї, думки, позиції, оцінки, що відповідають їх соціальним вченням. Такі повідомлення в ЗМІ впливають на формування суспільної свідомості, зокрема, політичної свідомості віруючої особи, або інших членів аудиторії.
Ключові слова: політичний процес, вплив, релігійна організація, державно-церковні відносини, комунікація, комунікативне середовище, соціально-політична інтенціональність.
Bibliographic description :
Гриньків М. В. Вплив релігійних організацій на політичний процес в Україні : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 політичні інститути та процеси / Гриньків Марія Володимирівна. - Київ, 2018. - 220 с.
File(s) :
Loading...
Format
Adobe PDF
Size :
1.68 MB
Checksum :
(MD5):44620d9a8443b13f1be90af99cedf161
This work is distributed under the Creative Commons license CC BY-NC-ND