НАЦІОНАЛЬНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ІМПЕРАТИВИ ІВАНА ФРАНКА В ТЛУМАЧЕННІ ЛУКИ ЛУЦІВА

Іванишин, П. (2022). NATIONAL AND SOCIAL IMPERATIVES OF IVAN FRANKO IN THE INTERPRETATION OF LUKA LUTSIV. Polish Studies of Kyiv, 35(35), 161–166. https://doi.org/10.17721/psk.2019.35.161-166

У статті розглядається франкознавчий досвід одного із найпродуктивніших дослідників української діаспори,відомого українського вченого, журналіста, редактора Луки Луціва (1895-1984). Передусім його монографія “Іван Франко – борець за національну і соціяльну справедливість” (1967). Вагомості праці Л. Луціва надає не лише комплексне висвітлення життя і творчості І.Франка із врахуванням різних складних моментів, не лише доступний, жвавий виклад провідних ідей, не лише аргументоване спростування оцінок радянського франкознавства, а й опертя на класичні методи дослідження. Методологічною базою його роботи стали біографізм (тісно пов’язаний із культурно-історичним підходом) та герменевтика. В монографії маємо не лише бажання дослідника заглибитися в біографію митця та культурно-історичний контекст епохи, а й захистити Франка від радянських фальсифікацій та вийти на сутність його творчості – “правду” (в термінології класичної філософії). Ця “правда” осягається літературознавцем через вихід на фундаментальні герменевтичні пласти: глибинні сенси, цінності, ідеали та імперативи творчості письменника, щоправда, без конкретніших термінологічних визначень. У роботі розглядаються інтерпретаційні оцінки Л. Луціва через призму виявлених ним в І. Франка основних імперативів, тобто категоричних наказів, котрі постають водночас й основною регулятивною ідеєю мислення, й системотворчим елементом світоглядної бази індивіда.
Першим провідним імперативом для дослідника постає національний імператив (“ідеал самостійності”), котрий виявляє націоцентричну (націософську, націоналістичну чи націологічну) складову світогляду І.Франка. Іншим центральним імперативом життя та творчості І.Франка стає імператив соціальний, пов’язаний із проблемою соціальної справедливості.можна виснувати, що монографія Л. Луціва, попри всі можливі недоліки, завдяки класичній методологічній базі сьогодні може бути позиціонована не лише як документ епохи, а й як цінне наукове джерело, хоча, напевно, не так академічного, як науково-популярного жанру. Це дослідження допомагає пізнати світогляд та мислення І.Франка як певну цілісність, як складну систему та дає вагомі імпульси для продовження такого типу гносеологічних студій.