Неримовані вірші Лесі Українки: особливості версифікації
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Ткаченко, А.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
2
Випуск :
61
ISSN :
2520-6346
Початкова сторінка :
184
Кінцева сторінка :
203
Цитування :
[APA 7] Ткаченко, А. (2021). Неримовані вірші Лесі Українки: особливості версифікації. Літературознавчі студії, 2(61), 184–203. https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(61).184-203
[ДСТУ] Ткаченко А. Неримовані вірші Лесі Українки: особливості версифікації. Літературознавчі студії. 2021. Т. 2, № 61. С. 184—203. DOI: 10.17721/2520-6346.2(61).184-203 (дата звернення: 25.07.2026).
Установлено, що дослідники українського верлібру здебільшого пов'язують його започаткування з творчістю Лесі Українки. Не спростовуючи цього твердження стосовно спроб поетеси відходити від жорстких метричних канонів класичної силабо-тоніки, автор статті виходить із переконання про глибинну закоріненість такого типу ритмовідчуття у фольклорних та найрізноманітніших ритуальних молитвоцентричних текстах. Обґрунтовано, що Леся Українка наприкінці ХІХ ст. повертала ці традиції в писемну світську літературу, але її неримовані вірші великою мірою навіяні імітацією античної метрики, а також ще залишаються в полоні силабо-тонічних ритмів, варійованих завдяки змінній анакрузі, різнорозмірності віршорядків та їх незначній павзації.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
829.65 KB
Контрольна сума :
(MD5):74b62bab4a5dce805d940d4a68c70bdf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International