Динаміка авторитету в давній українській літературі (на матеріалі ораторсько-проповідницької прози ІХ – початку XVII ст.)
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
2010
Автор(и) :
Папащук Оксана Петрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Конончук Михайло Миколайович
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Папащук, О. П. (2010). Динаміка авторитету в давній українській літературі (на матеріалі ораторсько-проповідницької прози ІХ – початку XVII ст.) [Дис. канд. філол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/6890
[ДСТУ] Папащук О. П. Динаміка авторитету в давній українській літературі (на матеріалі ораторсько-проповідницької прози ІХ – початку XVII ст.) : дис. … канд. філол. наук : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2010. 180 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/6890 (дата звернення: 25.07.2026).
Мета дослідження полягає в аналізі динаміки авторитету в українській ораторсько-проповідницькій прозі ХІ – початку XVII ст.
Об’єктом дослідження є ораторсько-проповідницька література ХІ – початку XVII ст.
Предметом дослідження є авторитет в ораторсько-проповідницькій прозі та жанрово-стильові способи його вираження.
У ході дослідження проаналізовано поняття «авторитет» через означення його дефінітивного поля та визначити його специфіку як критерію канону в українській літературі ХІ – початку XVII ст.; простежено реалізацію авторитету Святого Письма в українській ораторсько-проповідницькій прозі ХІ – ХІІІ ст.;
висвітлено визначальну роль переходового періоду в динаміці авторитету в літературі; з’ясовано особливості зміни авторитету Святого Письма на авторитет автора в творах Станіслава Оріховського; виокремлено національні складові розвитку української літератури через динаміку авторитету в ораторського-проповідницькій прозі.
У дисертації визначено низку жанрово-стильових прийомів, що репрезентують динаміку авторитету та визначають автора як виразника національної культури й літератури. Особливого значення це набуває в період становлення вітчизняного письменства, коли в культурі Русі був репрезентований греко-візантійський та західноєвропейський контекст.
Об’єктом дослідження є ораторсько-проповідницька література ХІ – початку XVII ст.
Предметом дослідження є авторитет в ораторсько-проповідницькій прозі та жанрово-стильові способи його вираження.
У ході дослідження проаналізовано поняття «авторитет» через означення його дефінітивного поля та визначити його специфіку як критерію канону в українській літературі ХІ – початку XVII ст.; простежено реалізацію авторитету Святого Письма в українській ораторсько-проповідницькій прозі ХІ – ХІІІ ст.;
висвітлено визначальну роль переходового періоду в динаміці авторитету в літературі; з’ясовано особливості зміни авторитету Святого Письма на авторитет автора в творах Станіслава Оріховського; виокремлено національні складові розвитку української літератури через динаміку авторитету в ораторського-проповідницькій прозі.
У дисертації визначено низку жанрово-стильових прийомів, що репрезентують динаміку авторитету та визначають автора як виразника національної культури й літератури. Особливого значення це набуває в період становлення вітчизняного письменства, коли в культурі Русі був репрезентований греко-візантійський та західноєвропейський контекст.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
035 Філологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.24 MB
Контрольна сума :
(MD5):b27278fcc13eaabb390cc9bc32bf60a5
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International