Суспільно-культурне життя азербайджанської діаспори у Республіці Туреччина (ХХ-ХХІ ст.)
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Ільницький Владислав Сергійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Ільницький, В. С. (2024). Суспільно-культурне життя азербайджанської діаспори у Республіці Туреччина (ХХ-ХХІ ст.). [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/4842
[ДСТУ] Ільницький В. С. Суспільно-культурне життя азербайджанської діаспори у Республіці Туреччина (ХХ-ХХІ ст.) : кваліфікаційна робота магістра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. А. О. Кошелєв. Київ, 2024. 117 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/4842 (дата звернення: 17.07.2026).
Робота присвячена комплексному дослідженню історії формування та розвитку азербайджанської громади Туреччини.
Досліджуються форми, методи і напрями діяльності азербайджанської діаспори Туреччини в різні періоди її розвитку – робиться акцент з переходу від політичної складової єднання азербайджанської громади навколо спільної ідеї до культурно-громадської складової, яка врешті призвела до переформатування азербайджаської міграції в спільноту, яка за всіма складовими відповідає терміну «діаспора».
Надано та систематизовано джерельну базу та історіографію проблеми. Джерельний комплекс дослідження складають мемуари безпосередньо сучасників подій, які описувалися в курсовій – особливо цінними стали спогади М. Е. Расулзаде, який зміг об’єднати розрізнену політичні еліти азербайджанської міграції в одне ціле задля спільної цілі – національно-
визвольної боротьбі проти більшовицької окупаційної влади, що сформувалася в Азербайджані в 1920-і рр.; крім того, даний діяч сформував образ батьківщини завдяки своїй культурно-просвітницькій діяльності –
видання брошур, журналів і т.д., де описувалася історія і національні особливості азербайджанців, що показували представникам діаспори, що вони не хоч і є тюрками, проте не є турками – саме це дозволило азербайджанським мігрантам не асимілюватися серед місцевого турецького населення.
Досліджуються форми, методи і напрями діяльності азербайджанської діаспори Туреччини в різні періоди її розвитку – робиться акцент з переходу від політичної складової єднання азербайджанської громади навколо спільної ідеї до культурно-громадської складової, яка врешті призвела до переформатування азербайджаської міграції в спільноту, яка за всіма складовими відповідає терміну «діаспора».
Надано та систематизовано джерельну базу та історіографію проблеми. Джерельний комплекс дослідження складають мемуари безпосередньо сучасників подій, які описувалися в курсовій – особливо цінними стали спогади М. Е. Расулзаде, який зміг об’єднати розрізнену політичні еліти азербайджанської міграції в одне ціле задля спільної цілі – національно-
визвольної боротьбі проти більшовицької окупаційної влади, що сформувалася в Азербайджані в 1920-і рр.; крім того, даний діяч сформував образ батьківщини завдяки своїй культурно-просвітницькій діяльності –
видання брошур, журналів і т.д., де описувалася історія і національні особливості азербайджанців, що показували представникам діаспори, що вони не хоч і є тюрками, проте не є турками – саме це дозволило азербайджанським мігрантам не асимілюватися серед місцевого турецького населення.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
03 Гуманітарні науки::032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.17 MB
Контрольна сума :
(MD5):e49b871b8ee630517a7b8bc9a887f1ed
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International