Параметри
Суспільно-культурне життя азербайджанської діаспори у Республіці Туреччина (ХХ-ХХІ ст.)
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Ільницький Владислав Сергійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Ільницький В. С. Суспільно-культурне життя азербайджанської діаспори у Республіці Туреччина (ХХ-ХХІ ст.) : кваліфікаційна робота магістра : 032 Історія та археологія / наук. кер. А. О. Кошелєв. Київ, 2024. 117 с.
Робота присвячена комплексному дослідженню історії формування та розвитку азербайджанської громади Туреччини.
Досліджуються форми, методи і напрями діяльності азербайджанської діаспори Туреччини в різні періоди її розвитку – робиться акцент з переходу від політичної складової єднання азербайджанської громади навколо спільної ідеї до культурно-громадської складової, яка врешті призвела до переформатування азербайджаської міграції в спільноту, яка за всіма складовими відповідає терміну «діаспора».
Надано та систематизовано джерельну базу та історіографію проблеми. Джерельний комплекс дослідження складають мемуари безпосередньо сучасників подій, які описувалися в курсовій – особливо цінними стали спогади М. Е. Расулзаде, який зміг об’єднати розрізнену політичні еліти азербайджанської міграції в одне ціле задля спільної цілі – національно-
визвольної боротьбі проти більшовицької окупаційної влади, що сформувалася в Азербайджані в 1920-і рр.; крім того, даний діяч сформував образ батьківщини завдяки своїй культурно-просвітницькій діяльності –
видання брошур, журналів і т.д., де описувалася історія і національні особливості азербайджанців, що показували представникам діаспори, що вони не хоч і є тюрками, проте не є турками – саме це дозволило азербайджанським мігрантам не асимілюватися серед місцевого турецького населення.
Досліджуються форми, методи і напрями діяльності азербайджанської діаспори Туреччини в різні періоди її розвитку – робиться акцент з переходу від політичної складової єднання азербайджанської громади навколо спільної ідеї до культурно-громадської складової, яка врешті призвела до переформатування азербайджаської міграції в спільноту, яка за всіма складовими відповідає терміну «діаспора».
Надано та систематизовано джерельну базу та історіографію проблеми. Джерельний комплекс дослідження складають мемуари безпосередньо сучасників подій, які описувалися в курсовій – особливо цінними стали спогади М. Е. Расулзаде, який зміг об’єднати розрізнену політичні еліти азербайджанської міграції в одне ціле задля спільної цілі – національно-
визвольної боротьбі проти більшовицької окупаційної влади, що сформувалася в Азербайджані в 1920-і рр.; крім того, даний діяч сформував образ батьківщини завдяки своїй культурно-просвітницькій діяльності –
видання брошур, журналів і т.д., де описувалася історія і національні особливості азербайджанців, що показували представникам діаспори, що вони не хоч і є тюрками, проте не є турками – саме це дозволило азербайджанським мігрантам не асимілюватися серед місцевого турецького населення.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.17 MB
Контрольна сума:
(MD5):e49b871b8ee630517a7b8bc9a887f1ed
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC