Спектральні дослідження сонячних магнітних полів в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1981–1986 рр.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(65)
ISSN :
1728-273х
Початкова сторінка :
10
Кінцева сторінка :
19
Цитування :
[APA 7] Лозицький, В. Г. (2022). Спектральні дослідження сонячних магнітних полів в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1981–1986 рр. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (1(65)), 10–19. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2022.65.10-19
[ДСТУ] Лозицький В. Г. Спектральні дослідження сонячних магнітних полів в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1981–1986 рр. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. 2022. № 1(65). С. 10—19. DOI: 10.17721/BTSNUA.2022.65.10-19 (дата звернення: 25.07.2026).
Під час спектральних досліджень сонячних магнітних полів в АО КНУ (1981–1986 рр.) отримано багато важливих і цікавих наукових результатів, які в основному стосуються магнітних полів у сонячних спалахах і за їхніми межами. Зокрема, на основі аналізу ешельних зеєман-спектрограм, отриманих в обсерваторії під час міжнародної програми FBS/SERF, показано, що ефект "магнітного транзієнту" за даними обсерваторії BBSO ймовірно має немагнітну природу. Також були зафіксовані й попередньо вивчені "кілогаусові" магнітні поля (1–3 кГс) у сонячних спалахах, точніше, в області інтенсивної емісії у сильних лініях FeI, яка формується у зоні верхньої фотосфери і температурного мінімуму. Для ділянки фотосфери активної області без сонячних спалахів отримано спостережні свідчення дискретності локальних напруженостей, що приблизно дорівнюють 4, 7 і 13 кГс. Для цієї самої ділянки знайдено вказівки на існування помірно сильного (до ≈ 1 кГс) фонового магнітного поля змішаної полярності. Ці спостережні дані вдалося пояснити теоретично в межах лінійної безсилової МГД-моделі, згідно з якою центральні частини маломасштабних магнітних структур із сильними і дискретними за величиною полями оточені концентричними областями зі знакозмінним і слабшим магнітним полем. У сонячному спалаху виявлено і досліджено знакозмінний висотний градієнт поздовжнього магнітного поля, однією з причин якого може бути значна деформація магнітного поля типу зсуву ("ширу"), яка поступово послаблювалась під кінець спалаху. У всіх зазначених питаннях не сказано ще "останнє слово" – вони вимагають ґрунтовних досліджень у майбутньому.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::104 Фізика та астрономія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Астрономія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
760.11 KB
Контрольна сума :
(MD5):e5b1ea5e9118c10ff56127fe9130805b
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International