Особливості бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
16 липня 2026 р.
Автор(и) :
Цао Цзін (Cao Jing)
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Цао, Ц. (2026). Особливості бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR.
[ДСТУ] Цао Ц. Особливості бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо : дис. … доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 210 с.
Цао Цзін. Особливості бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 03 «Гуманітарні науки» зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології, Київ, 2026.
Дисертація присвячена комплексному аналізу бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо – одного із знакових представників китайської «літератури реформ» 1980-х років. У центрі дослідження – літературознавчий аналіз ключових творів письменника, зокрема роману «Звичайний світ» («平凡的世界»), повістей «Доля» («人生»), «Жовтий листопад на осінньому вітрі» («黄叶在秋风中飘落»), «Неможливо навіть уявити» («你怎么也想不到») та оповідання «Сестра» («姐姐»), які репрезентують бачення трансформаційного періоду в китайському суспільстві крізь призму естетики реалізму.
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі художньої моделі реалістичної прози китайського письменника Лу Яо та виявлення природи та характерних особливостей бінарного принципу типізації образів та обставин.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні дослідженням творчості Лу Яо як знакового представника «літератури реформ» в Китаї, що проливає світло на китайський літературний процес 1980-х років і уможливлює осмислення локальних фактів китайського реалістичного мистецтва. На основі комплексного аналізу запропоноване визначення творчого методу письменника, що акцентує на подоланні спрощеного бінаризму. Представлене дослідження спрямоване на спростування концепції китайської літератури зазначеного періоду як ідеологічно заангажованого письма в руслі єдино можливого соцреалістичного метанаративу.
Ключовим методологічним принципом дослідження є аналіз бінарних опозицій, які структурують художній світ Лу Яо: село–місто, традиція–новаторство, матеріальне–духовне, чоловіче–жіноче, ідеальне–прагматичне. Ці опозиції постають засобом типізації, формуючи художню модель, у якій конфліктні начала не лише протистоять, а й взаємодіють, створюючи динамічну картину соціальних змін.
Перший розділ дисертації присвячений аналізу формування засад творчості Лу Яо в контексті художньої парадигми китайської «літератури реформ». Зокрема, визначаються ідейно-художні особливості цієї літератури 1980-х рр. як художнього напряму, що виник у добу політичної стабілізації та економічних перетворень у Китаї після завершення «культурної революції». Акцентовано, що Лу Яо відображає етап глибоких зрушень у свідомості китайського народу, зображаючи внутрішній конфлікт особистості, моральні дилеми та пошук нової ідентичності. З’ясовані також джерела творчості Лу Яо в аспекті відображення бінарності світу та природу його авторської бінарної моделі художнього світобачення.
Другий розділ присвячено аналізу обраної системи творів Лу Яо, зокрема особливості поєднання «правди» й «вигадки» у процесі характеротворення головних персонажів роману «Звичайний світ» та повісті «Доля». Розкривається також принцип типізації героїв на історичному тлі проведення реформ у Китаї, з урахуванням ґендерної, соціальної та психологічної складових. З’ясовується природа конфліктності й неодновимірності внутрішнього світу та поведінкових моделей персонажів. Також простежено джерела творчого світогляду Лу Яо, сформованого під впливом фольклору північного заходу Китаю, конфуціанської етики, ідеології реформ і особистого життєвого досвіду автора. Розкрито глибокий психологізм його персонажів, які постають у ситуаціях морального вибору, соціального тиску та особистісного становлення.
У третьому розділі подається комплексний опис природних та культурних компонентів художнього світу Лу Яо. Увага приділяється типології та функціям пейзажних замальовок у текстах, з урахуванням символізму колоративної та емотивної лексики. Досліджується особливості використання автором зразків локального фольклору, зокрема народних пісень північної Шенсі, задля акцентування художньої вартості текстів як відображення етнокультурної специфіки в межах «комплексу рідної землі». Окрему увагу приділено стильовим домінантам прози Лу Яо – пейзажній символіці, етнографічним деталям, локальним описам, діалектизмам, що виступають не лише тлом, а повноцінними складниками художнього смислу.
У дисертації також розглянуто питання рецепції творчості Лу Яо в Китаї та її місце у формуванні нової літературної парадигми. Письменник постає як виразник гуманістичних ідеалів доби реформ, який створює власну модель художньої дійсності, де поєднуються етнічна самобутність, філософська глибина та наративна виразність.
Висновки дисертації можуть бути використані в науково-дослідницькій практиці для вивчення художньої специфіки китайського літературного процесу ХХ століття, а також при здійсненні порівняльних досліджень в межах жанрології, наратології, культурології, ґендерних студій тощо. Запропонована в роботі аналітична модель може бути адаптована для вивчення творчості інших письменників.
Ключові слова: китайська література, «література реформ», реалізм, творчість, бінаризм, творчий метод Лу Яо, проза, роман, ідентичність, пейзаж, образ, наративний аналіз, принцип контрасту, сублімація, етнокультура, провінція, мала батьківщина, народні пісні, стилістика, діалектизми.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 03 «Гуманітарні науки» зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології, Київ, 2026.
Дисертація присвячена комплексному аналізу бінарної моделі художньої дійсності у прозі Лу Яо – одного із знакових представників китайської «літератури реформ» 1980-х років. У центрі дослідження – літературознавчий аналіз ключових творів письменника, зокрема роману «Звичайний світ» («平凡的世界»), повістей «Доля» («人生»), «Жовтий листопад на осінньому вітрі» («黄叶在秋风中飘落»), «Неможливо навіть уявити» («你怎么也想不到») та оповідання «Сестра» («姐姐»), які репрезентують бачення трансформаційного періоду в китайському суспільстві крізь призму естетики реалізму.
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі художньої моделі реалістичної прози китайського письменника Лу Яо та виявлення природи та характерних особливостей бінарного принципу типізації образів та обставин.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні дослідженням творчості Лу Яо як знакового представника «літератури реформ» в Китаї, що проливає світло на китайський літературний процес 1980-х років і уможливлює осмислення локальних фактів китайського реалістичного мистецтва. На основі комплексного аналізу запропоноване визначення творчого методу письменника, що акцентує на подоланні спрощеного бінаризму. Представлене дослідження спрямоване на спростування концепції китайської літератури зазначеного періоду як ідеологічно заангажованого письма в руслі єдино можливого соцреалістичного метанаративу.
Ключовим методологічним принципом дослідження є аналіз бінарних опозицій, які структурують художній світ Лу Яо: село–місто, традиція–новаторство, матеріальне–духовне, чоловіче–жіноче, ідеальне–прагматичне. Ці опозиції постають засобом типізації, формуючи художню модель, у якій конфліктні начала не лише протистоять, а й взаємодіють, створюючи динамічну картину соціальних змін.
Перший розділ дисертації присвячений аналізу формування засад творчості Лу Яо в контексті художньої парадигми китайської «літератури реформ». Зокрема, визначаються ідейно-художні особливості цієї літератури 1980-х рр. як художнього напряму, що виник у добу політичної стабілізації та економічних перетворень у Китаї після завершення «культурної революції». Акцентовано, що Лу Яо відображає етап глибоких зрушень у свідомості китайського народу, зображаючи внутрішній конфлікт особистості, моральні дилеми та пошук нової ідентичності. З’ясовані також джерела творчості Лу Яо в аспекті відображення бінарності світу та природу його авторської бінарної моделі художнього світобачення.
Другий розділ присвячено аналізу обраної системи творів Лу Яо, зокрема особливості поєднання «правди» й «вигадки» у процесі характеротворення головних персонажів роману «Звичайний світ» та повісті «Доля». Розкривається також принцип типізації героїв на історичному тлі проведення реформ у Китаї, з урахуванням ґендерної, соціальної та психологічної складових. З’ясовується природа конфліктності й неодновимірності внутрішнього світу та поведінкових моделей персонажів. Також простежено джерела творчого світогляду Лу Яо, сформованого під впливом фольклору північного заходу Китаю, конфуціанської етики, ідеології реформ і особистого життєвого досвіду автора. Розкрито глибокий психологізм його персонажів, які постають у ситуаціях морального вибору, соціального тиску та особистісного становлення.
У третьому розділі подається комплексний опис природних та культурних компонентів художнього світу Лу Яо. Увага приділяється типології та функціям пейзажних замальовок у текстах, з урахуванням символізму колоративної та емотивної лексики. Досліджується особливості використання автором зразків локального фольклору, зокрема народних пісень північної Шенсі, задля акцентування художньої вартості текстів як відображення етнокультурної специфіки в межах «комплексу рідної землі». Окрему увагу приділено стильовим домінантам прози Лу Яо – пейзажній символіці, етнографічним деталям, локальним описам, діалектизмам, що виступають не лише тлом, а повноцінними складниками художнього смислу.
У дисертації також розглянуто питання рецепції творчості Лу Яо в Китаї та її місце у формуванні нової літературної парадигми. Письменник постає як виразник гуманістичних ідеалів доби реформ, який створює власну модель художньої дійсності, де поєднуються етнічна самобутність, філософська глибина та наративна виразність.
Висновки дисертації можуть бути використані в науково-дослідницькій практиці для вивчення художньої специфіки китайського літературного процесу ХХ століття, а також при здійсненні порівняльних досліджень в межах жанрології, наратології, культурології, ґендерних студій тощо. Запропонована в роботі аналітична модель може бути адаптована для вивчення творчості інших письменників.
Ключові слова: китайська література, «література реформ», реалізм, творчість, бінаризм, творчий метод Лу Яо, проза, роман, ідентичність, пейзаж, образ, наративний аналіз, принцип контрасту, сублімація, етнокультура, провінція, мала батьківщина, народні пісні, стилістика, діалектизми.
Ключові слова :
китайська література «література реформ» реалізм творчість бінаризм творчий метод Лу Яо проза роман ідентичність пейзаж образ наративний аналіз принцип контрасту сублімація етнокультура провінція мала батьківщина народні пісні стилістика діалектизми. Chinese literature “Literature of reform” realism creativity binarism province small homeland Lu Yao's creative method prose novel identity landscape image narrative analysis principle of contrast sublimation ethnoculture folk songs stylistics dialectisms.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.97 MB
Контрольна сума :
(MD5):0b1c973a416c686db025d1c0d66fd8fa
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International

