ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЙКОПСЬКОЇ СЕРІЇ КРИМСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Загнітко, В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
78
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
60
Кінцева сторінка :
70
Цитування :
[APA 7] Михайлов, В., & Загнітко, В. (2017). ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЙКОПСЬКОЇ СЕРІЇ КРИМСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(78), 60–70. https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.08
[ДСТУ] Михайлов В., Загнітко В. ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЙКОПСЬКОЇ СЕРІЇ КРИМСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2017. Т. 3, № 78. С. 60—70. DOI: 10.17721/1728-2713.78.08 (дата звернення: 25.07.2026).
Вивчено геохімічні особливості порід майкопської серії по розрізах свердловин північно-західного шельфу Чорного моря (св. Архангельська-21, Голіцина-1, 6, 7, 9, 12, 28), центральній частині Кримського півострова (св. Джанкойська-1), Керченського півострова (св. Фонтанівська-6, 12), шельфу Азовського моря (св. Північноказантипська-3), Прикерченської частини шельфу Чорного моря (Субботіна-1). У результаті проведених досліджень установлено високий вміст Сорг. (2,26–16,70 %) і ТОС (1,5–10,2 %) у породах майкопською серії, однак вони, як правило, є термально незрілими і не можуть розглядатися як перспективні для пошуків сланцевої нафти. Винятком є породи у св. Голіцина-1, 9, де відбивна здатність вітриніту досягає значень, характерних для нижньої частини зони утворення нафти (0,8–1,8), що свідчить про сприятливі термальні умови на нижніх горизонтах поширення майкопських відкладів і про їхній можливий нафтогенераційний потенціал. Це підтверджується аналізом компонентного складу газів зі свердловин Голіцина-1, Архангельська-21, Джанкойська-1, Північноказантипська-3, Субботіна-1. Тут на значних глибинах розвинені середньо- і високогазонасичені породи із середнім коефіцієнтом відновності, зі значними домішками гомологів, дещо збагачені сірководнем, що вказує на їхню перспективність за газонафтовмістом, незважаючи на їхню термальну незрілість. Це протиріччя може бути наслідком міграції газонафтових компонентів з нижніх горизонтів товщі до горизонтів, що залягають вище. Таким чином, на глибинах понад 2000 м відклади майкопської серії при підтвердженні значних обсягів порід, збагачених органічною речовиною, можуть розглядатися як перспективні для пошуків сланцевої нафти. У плані оцінки перспектив сланцевої нафти в Причорноморсько-Кримському регіоні можна відзначити, що виявлені нафтові поклади є індикатором того, що чорносланцеві відклади альба і майкопської серії, які залягають глибше, мають достатній нафтогенераційний потенціал і оптимальний ступінь термальної зрілості, яка відповідає головній зоні нафтоутворення, а отже, ці товщі в умовах їхнього поширення в розрізі й по латералі можуть бути перспективними для пошуків сланцевої нафти.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
478.7 KB
Контрольна сума :
(MD5):6d2c734cfb6dcc26326d0e0667e5f227
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International