Резильєнтна архітектура для кластеру розподілених сервісів із часовою самосинхронізацією

Об’єкт дослідження - процес побудови розподілених резильєнтних систем.
Мета роботи - розробка архітектури побудови розподілених резильєнтних систем на основі часової самосинхронізації.
Предметом дослідження є комбінації архітектурних компонентів, протоколів, та технологій для побудови розподілених систем.
Методи дослідження: спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз і синтез.
Наукова новизна: вдосконалено та створено нові механізми та методи
забезпечення стійкості та масштабованості розподілених систем. Розроблено варіації логічної побудови розподілених систем, та порівняно їх ефективність. Вперше розроблено та описано метод синхронізації сервісів та досягнення узгодженості на основі принципів ідемпотентності та часової самосинхронізації.
Актуальність теми: В епоху постіндустріальної інформатизації, використання цифрових технологій встає все більшою частиною не лише суспільного життя, а й його інфраструктурної основи. В сучасному світі все більше ключових сфер, що забезпечують існування суспільства та людства в цілому, такі як комерційна, правоохоронна, військова, медична, політична, та інші – стають залежними від цифрової інфраструктури. В зазначених сферах, кожна помилка може коштувати як значних ресурсних витрат, так і втрати людських життів. Саме тому надійність систем, що є основою таких критичних сфер – є надзвичайно важливою.

Котов М. С. Резильєнтна архітектура для кластеру розподілених сервісів із часовою самосинхронізацією : пояснювальна записка кваліфікаційної роботи : 125 Кібербезпека / Котов Максим Сергійович. – Київ, 2024. – 128 с.