ВПЛИВ ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ А. ДЖ. АЄРА НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ ПОВСЯКДЕННОЇ МОВИ

Sobolievskyi, P. (2024). THE INFLUENCE OF A. J. AYER'S PHILOSOPHICAL VIEWS ON THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE ORDINARY LANGUAGE PHILOSOPHY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(11), 42–45. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2024/11-8/13

В с т у п . Наголошено, що філософія повсякденної мови являє собою сукупність пов'язаних між собою філософських підходів, які від середини XX століття практикували аналітичні філософи, переважно у Великій Британії та США. Акцентовано, що її дискусійний простір окреслюється методологічними розробками та ідеями Л. Вітгенштайна і Дж. Остіна, а також роботами Г. Раяла, П. Стросона, Р. Харе та Н. Малькома. Часто до цієї школи зараховують П. Грайса та Д. Девідсона, хоча з їхніми працями також пов'язують завершення класичного періоду філософії повсякденної мови. Розкрито, однак, що сучасний інтерес до цього напряму свідчить про передчасність заяв щодо його завершення, ставлячи перед філософами завдання переосмислення причин тимчасового занепаду уваги та перевідкриття його потенціалу для збагачення методології аналітичної філософії.
М е т о д и . Було застосовано метод історико-філософської реконструкції для уточнення умов формування філософії повсякденної мови, загально наукові методи пізнання: аналіз, синтез, узагальнення для уточнення ключових ідей і концепцій, що мали вплив на формування методу лінгвістичного аналізу, а також методи систематизації й порівняння.
Р е з у л ь т а т и . Уточнено періодизацію філософії повсякденної мови, зокрема визначено етап ранньої філософії повсякденної мови та класичний період, що припадає на 50-ті роки ХХ ст. та представлений роботами представників Оксфордського університету Г. Райла, Дж. Остіна та П. Стросона. Також визначено ключові відмінності між філософією ідеальної мови, що представлена поглядами А. Дж. Аєра та філософією повсякденної мови в інтерпретації Дж. Віздома, зокрема різна інтерпретація лінгвістичного аналізу.
В и с н о в к и . Виявлено, що лінгвістичний аналіз набуває зовсім іншого вигляду в інтерпретації філософії повсякденної мови порівняно з ідеями А. Дж. Аєра. Справжня цінність лінгвістичного аналізу в межах філософії повсякденної мови, як це демонструє Дж. Віздом, полягає у здатності продемонструвати разючу спритність звичайної мови. Доведено, що звичайна мова дає змогу виражати найтонші відмінності, нюанси значень, наміри та цілі. Це усвідомлення спростовує тезу ідеальної мови, яка припускає, що звичайна мова затемнює реальність. Аргументовано, що, навпаки, повсякденне використання мови забезпечує референцію до реальності з разючою деталізацією та описовою потужністю, яку жодна штучна мова не здатна перевершити. Така здатність обумовлена не лише функцією мови як інструменту репрезентації, а й її еволюційною адаптацією до багатоманітних практичних потреб.