Становлення форми аретологічного каталогу в грекомовній літературі античності: від Гомера до Нового Завіту
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 травня 2026 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
66
Кінцева сторінка :
72
Цитування :
[APA 7] Левко, О. (2026). Становлення форми аретологічного каталогу в грекомовній літературі античності: від Гомера до Нового Завіту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2), 66–72. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.9
[ДСТУ] Левко О. Становлення форми аретологічного каталогу в грекомовній літературі античності: від Гомера до Нового Завіту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. № 2. С. 66—72. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.40.9 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Статтю присвячено дослідженню становлення та функціонування аретологічних (етичних) каталогів у грекомовній античній, елліністично-юдейській та ранньохристиянській літературі. Етичні каталоги розглядаються як складник "дискурсу чеснот". Мета статті – простежити генезу й розвиток аретологічного каталогу від архаїчної грецької традиції до Нового Завіту, виявити його риторичні, стилістичні та дидактичні функції, а також показати взаємодію грецької філософської, юдейської та християнської етичних моделей у текстах Нового Завіту.
Методи. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід і поєднує літературознавчі та лінгвістичні методи із залученням підходів біблійної герменевтики: зіставний, компаративний, наратологічний методи, методи контекстуального, стилістичного, семантичного, лінгвопрагматичного та інтертекстуального аналізу.
Результати. Встановлено, що форма каталогу виникає ще в давньогрецькому епосі та драмі як засіб типізації й риторичної інтенсифікації, а в класичну добу у вигляді переліків чеснот інтегрується у філософський дискурс, зокрема твори Платона й Арістотеля. За доби еллінізму аретологічні каталоги стають автономним дидактичним інструментом, тісно пов’язаним зі стоїчною етикою та епідейктичною риторикою, і входять до елліністично-юдейської традиції (Книга Мудрості Соломона, Філон Александрійський). У Біблії та Новому Завіті вони функціонують як ключовий інструмент моральної паренези та кодифікують моделі бажаної та небажаної поведінки. У статті виявлено семантичні зміни в номінаціях античних чеснот і вад в елліністично-юдейських та ранньохристиянських текстах, простежено еволюцію семантики номінацій в аретологічних каталогах. Уперше подано фрагменти елліністично-юдейського етичного дискурсу українською мовою (Філон Александрійський).
Висновки. Аретологічні каталоги формуються як літературна форма в результаті діалогу різних лінгвокультур: грецької, юдейської та ранньохристиянської. Серед основних дискурсивних функцій етичних каталогів можна виділити сугестивно-дидактичну, риторичну та епідейктичну. Перспективи дослідження полягають у вивченні семантичних і культурних трансформацій етичних понять у перекладах античних і біблійних текстів латинською та сучасними, зокрема слов’янськими, мовами, їх впливу на формування етичних лексиконів сучасних мов.
Методи. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід і поєднує літературознавчі та лінгвістичні методи із залученням підходів біблійної герменевтики: зіставний, компаративний, наратологічний методи, методи контекстуального, стилістичного, семантичного, лінгвопрагматичного та інтертекстуального аналізу.
Результати. Встановлено, що форма каталогу виникає ще в давньогрецькому епосі та драмі як засіб типізації й риторичної інтенсифікації, а в класичну добу у вигляді переліків чеснот інтегрується у філософський дискурс, зокрема твори Платона й Арістотеля. За доби еллінізму аретологічні каталоги стають автономним дидактичним інструментом, тісно пов’язаним зі стоїчною етикою та епідейктичною риторикою, і входять до елліністично-юдейської традиції (Книга Мудрості Соломона, Філон Александрійський). У Біблії та Новому Завіті вони функціонують як ключовий інструмент моральної паренези та кодифікують моделі бажаної та небажаної поведінки. У статті виявлено семантичні зміни в номінаціях античних чеснот і вад в елліністично-юдейських та ранньохристиянських текстах, простежено еволюцію семантики номінацій в аретологічних каталогах. Уперше подано фрагменти елліністично-юдейського етичного дискурсу українською мовою (Філон Александрійський).
Висновки. Аретологічні каталоги формуються як літературна форма в результаті діалогу різних лінгвокультур: грецької, юдейської та ранньохристиянської. Серед основних дискурсивних функцій етичних каталогів можна виділити сугестивно-дидактичну, риторичну та епідейктичну. Перспективи дослідження полягають у вивченні семантичних і культурних трансформацій етичних понять у перекладах античних і біблійних текстів латинською та сучасними, зокрема слов’янськими, мовами, їх впливу на формування етичних лексиконів сучасних мов.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
486.23 KB
Контрольна сума :
(MD5):cbc870f50ba06820e76cf1898df5bae0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International