Рима як структурний компонент сонетного тексту
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (54)
ISSN :
2616-7522
Початкова сторінка :
73
Кінцева сторінка :
95
Цитування :
[APA 7] Мойсієнко, А. К. (2024). Рима як структурний компонент сонетного тексту. Українське мовознавство, (1 (54)), 73–95. https://doi.org/10.17721/um/54(2024).73-95
[ДСТУ] Мойсієнко А. К. Рима як структурний компонент сонетного тексту. Українське мовознавство. 2024. № 1 (54). С. 73—95. URL: https://doi.org/10.17721/um/54(2024).73-95 (дата звернення: 26.07.2026).
Вступ. Присвячено опису римових структур та їхнього функціонування в українському сонетному тексті. На широкому прикладному матеріалі розглянуто римування, що характерне як і для класичного європейського сонета, представленого формами італійського, французького і англійського зразків, так і контамінаційного плану щодо таких форм. Проаналізовано роль рими у структурно-композиційній організації строфи і цілісної системи сонетного вірша, з проєкцією на власне художнє, естетичне сприйняття такої цілісності.
Методи. Описовий, систематизації і матричного моделювання, контекстологічний.
Результати. Простежено закономірності побудови українського сонетного вірша з урахуванням як усталених критеріїв щодо вживання рими, так і численних видозмін, пов’язаних з характером і функціонуванням римового конструкту. Розглянуто різні структурні типи рим ‒ щодо частиномовного вираження, повних і неповних співзвуч, функціональної ролі, наприклад, омонімічних пар ‒ у реченні, окремій строфі, цілісному сонетному тексті. Схарактеризовано різновиди багатої рими (на основі повних співзвуч, коли слово, що повністю римується, корелює з римовим компонентом співвідносного слова при вставці / випаданні фонемозвука перед наголошеним складом, коли римовані слова різняться лише початковими компонентами фонемокомплексу, що передує наголошеному складу, зокрема, з інтервокальною видозміною в такій препозиції, тощо. Наголошено на ролі рими у створенні цілісної поетикальної матриці сонета, з тими чи тими інструментовками, анаграмуванням, енжамбеманним, хіазмічним чергуванням.
Висновки. Рима в сонетному тексті, крім власне фонічної ролі, виконує важливу структурно-композиційну, жанротворчу функцію. Римове урізноманітнення як усталених структур строфічної організації, так і з найрізноманітнішими видозмінами, зокрема при лівобічному поширенні римового компонента (з суголоссям усередині, на початку слова) в сучасному сонеті є важливим чинником збагачення фонічної палітри вірша. Своєрідний римовий перегук на рівні окремих складів, складів і слів, цілих рядків сприяє динамізації, естетизації художньої структури. Рима стає своєрідним ограненням не лише звукової, а й образно-змістової цілісності твору.
Методи. Описовий, систематизації і матричного моделювання, контекстологічний.
Результати. Простежено закономірності побудови українського сонетного вірша з урахуванням як усталених критеріїв щодо вживання рими, так і численних видозмін, пов’язаних з характером і функціонуванням римового конструкту. Розглянуто різні структурні типи рим ‒ щодо частиномовного вираження, повних і неповних співзвуч, функціональної ролі, наприклад, омонімічних пар ‒ у реченні, окремій строфі, цілісному сонетному тексті. Схарактеризовано різновиди багатої рими (на основі повних співзвуч, коли слово, що повністю римується, корелює з римовим компонентом співвідносного слова при вставці / випаданні фонемозвука перед наголошеним складом, коли римовані слова різняться лише початковими компонентами фонемокомплексу, що передує наголошеному складу, зокрема, з інтервокальною видозміною в такій препозиції, тощо. Наголошено на ролі рими у створенні цілісної поетикальної матриці сонета, з тими чи тими інструментовками, анаграмуванням, енжамбеманним, хіазмічним чергуванням.
Висновки. Рима в сонетному тексті, крім власне фонічної ролі, виконує важливу структурно-композиційну, жанротворчу функцію. Римове урізноманітнення як усталених структур строфічної організації, так і з найрізноманітнішими видозмінами, зокрема при лівобічному поширенні римового компонента (з суголоссям усередині, на початку слова) в сучасному сонеті є важливим чинником збагачення фонічної палітри вірша. Своєрідний римовий перегук на рівні окремих складів, складів і слів, цілих рядків сприяє динамізації, естетизації художньої структури. Рима стає своєрідним ограненням не лише звукової, а й образно-змістової цілісності твору.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
609.61 KB
Контрольна сума :
(MD5):d83041e43c1fc55eb1ddd26ab09daf55
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International