Теоретичні засади «екологічної естетики» (А. Берлеант, Е. Брейді, А. Карлсон, Ю. Сепанмаа, Р. Хепберн)

У дисертації розглянуто галузь сучасної естетичної теорії – «екологічну естетику», яка сформувалася наприкінці ХХ ст. в британо-американській філософській школі, її понятійний апарат й основні теоретичні проблеми. Запроваджено автентичний український термін – «естетика довкілля», що охоплює згадану сферу дослідження. Проаналізовано трансформаційні процеси концепту «природа» у науковому і філософському контексті аж до концептуалізації «довкілля» та появи «екологічної естетики». Естетичний вимір навколишнього середовища розглянуто в межах розробок А. Берлеанта, Е. Брейді, А. Карлсона, Ю. Сепанмаа і Р. Хепберна. Виокремлення навколишнього середовища як естетичного об’єкта спричиняє перегляд традиційних естетичних категорій (естетичний досвід, естетична оцінка, естетична цінність тощо). У роботі встановлено, що естетика довкілля спільно з екологією культури покликана створити нову ціннісну парадигму і сприяти культивуванню суспільної свідомості завдяки еколого-естетичним виховним практикам.


Ключові слова: аналітична естетика, екологічна естетика, екологічний дискурс, екологія культури, еколого-естетичне виховання, естетика довкілля, естетика природи, естетичний досвід, естетична оцінка, естетична цінність.

Ляшко Л. П. Теоретичні засади «екологічної естетики» (А. Берлеант, Е. Брейді, А. Карлсон, Ю. Сепанмаа, Р. Хепберн) : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.08 Естетика / Ляшко Любов Петрівна. - Київ, 2016. – 204 с.