Анаеробні можливості мешканок постпубертатного віку низинних районів Закарпаття
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Dulo, Olena
Uzhhorod National University
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (96)
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
8
Цитування :
[APA 7] Dulo, O. (2024). Anaerobic Capacity of Postpubescent Females from the Lowland Areas of Zakarpattia. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, (1 (96)), 5–8. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2024.96.5-8
[ДСТУ] Dulo O. Anaerobic Capacity of Postpubescent Females from the Lowland Areas of Zakarpattia. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2024. no. 1 (96). P. 5—8. URL: https://doi.org/10.17721/1728.2748.2024.96.5-8 (date of access: 25.07.2026).
Вступ. Фізичне здоров'я людини залежить від здатності організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, зберігаючи нормальні функціональні параметри всіх фізіологічних систем. Актуальний механізм такої адаптації здійснюється гуморально рефлекторним шляхом, однак цей процес уособлюється соматотипом людини. Отже, визначення компонентного складу організму та соматотипу дозволяє індивідуалізувати шляхи профілактики тих чи інших захворювань, обрати ефективну тактику лікування, а також прогнозувати ефективність лікування. Мета дослідження – встановити здатність представниць різних соматотипів, мешка нок низинних районів Закарпатської області, адаптуватися до фізичної праці в анаеробному режимі енергозабезпечення.
Методи. У дослідженні взяли участь 118 здорових дівчат віком від 16 до 20 років, мешканок низинних районів. Для оцінки здатно сті виконувати фізичну роботу на велоергометрі в анаеробному режимі ми використали метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю.М. Фурман та співавт. Також згідно з методикою Shogy A., Cherebetin G. ми вимірювали ємність анаеробних лактатних процесів. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера.
Результати. Обстежені дівчата, мешканки низинних районів, були представлені 5 соматотипами: ектоморфним, ендоморф ним, ендомезоморфним, мезоектоморфним і збалансованим. Найбільша кількість осіб була збалансованого (34,7 %) та ендомезоморф ного (32,2 %) соматотипу, найменша – ектоморфного (10,2 %) та мезоектоморфного (9,3 %) соматотипу. У осіб ендомезоморфного соматотипу середнє значення ВАнТ10 відн. (40,25±1,23 кгм·хв-1·кг-1) вірогідно перевищує середню величину дівчат лише ендоморфного (37,1±0,65 кгм·хв-1·кг-1) соматотипу, тоді як середнє значення ВАнТ10 відн. у представниць збалансованого (40,5±1,28 кгм·хв-1·кг-1) соматоти пу вірогідно (р0,05). Най вищі середні значення ВАнТ30 відн. мають представниці низинних районів ендомезоморфного 39,0±1,03 кгм·хв-1·кг-1 та збалансованого 39,33±0,89 кгм·хв-1·кг-1 соматотипів, які вірогідно на 6 % переважають значення представниць мезоектоморфного соматотипу, на 11 % переважають значення представниць ектоморфного та на 10 % ендоморфного соматотипу.
Висновки. Анаеробна продуктивність представниць Закарпатської області пов'язана із соматотипологічними особливостя ми організму. Існують гендерні відмінності в адаптації молодих людей до фізичної праці анаеробної спрямованості залежно від сома тотипу. Серед дівчат, які проживають у низинній місцевості, найбільшу потужність анаеробних алактатних і лактатних процесів енергозабезпечення роботи м'язів демонструють ендомезоморфи та особи зі збалансованим соматотипом, найменшу – ектоморфи.
Методи. У дослідженні взяли участь 118 здорових дівчат віком від 16 до 20 років, мешканок низинних районів. Для оцінки здатно сті виконувати фізичну роботу на велоергометрі в анаеробному режимі ми використали метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю.М. Фурман та співавт. Також згідно з методикою Shogy A., Cherebetin G. ми вимірювали ємність анаеробних лактатних процесів. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера.
Результати. Обстежені дівчата, мешканки низинних районів, були представлені 5 соматотипами: ектоморфним, ендоморф ним, ендомезоморфним, мезоектоморфним і збалансованим. Найбільша кількість осіб була збалансованого (34,7 %) та ендомезоморф ного (32,2 %) соматотипу, найменша – ектоморфного (10,2 %) та мезоектоморфного (9,3 %) соматотипу. У осіб ендомезоморфного соматотипу середнє значення ВАнТ10 відн. (40,25±1,23 кгм·хв-1·кг-1) вірогідно перевищує середню величину дівчат лише ендоморфного (37,1±0,65 кгм·хв-1·кг-1) соматотипу, тоді як середнє значення ВАнТ10 відн. у представниць збалансованого (40,5±1,28 кгм·хв-1·кг-1) соматоти пу вірогідно (р0,05). Най вищі середні значення ВАнТ30 відн. мають представниці низинних районів ендомезоморфного 39,0±1,03 кгм·хв-1·кг-1 та збалансованого 39,33±0,89 кгм·хв-1·кг-1 соматотипів, які вірогідно на 6 % переважають значення представниць мезоектоморфного соматотипу, на 11 % переважають значення представниць ектоморфного та на 10 % ендоморфного соматотипу.
Висновки. Анаеробна продуктивність представниць Закарпатської області пов'язана із соматотипологічними особливостя ми організму. Існують гендерні відмінності в адаптації молодих людей до фізичної праці анаеробної спрямованості залежно від сома тотипу. Серед дівчат, які проживають у низинній місцевості, найбільшу потужність анаеробних алактатних і лактатних процесів енергозабезпечення роботи м'язів демонструють ендомезоморфи та особи зі збалансованим соматотипом, найменшу – ектоморфи.
Галузі знань та спеціальності :
09 Біологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Біологічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
470.99 KB
Контрольна сума :
(MD5):d002ed8e5704d2dc75e14e7520a17e00
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International