Предиктори емоційного вигорання військовослужбовців: кореляційний аналіз особистісних та професійних факторів

Миколайчук, О. (2024). Predictors of emotional burnout in military personnel: a correlational analysis of personal and professional factors. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(4), 31–38. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.60.31-38

В с т у п . Актуальність дослідження проблеми емоційного вигорання військовослужбовців зумовлена екстремальними обставинами сьогодення, зважаючи на специфіку військово-професійної діяльності, вплив обтяжуючих факторів та зростаючу потребу в якісних превентивних та корекційних заходах із підтримки ментального здоров'я. Мета дослідження полягає у вивченні особистісних та професійних факторів, зокрема в контексті мотиваційної теорії, що можуть виступати предикторами цього феномену.
М е т о д и . У дослідженні використано теоретичні методи (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація) та емпіричні, а саме: опитувальник для вимірювання вигорання Burnout Assessment Tool (BAT), опитувальник – шкала задоволення основних психологічних потреб і розчарування (The basic psychological Need Satisfaction and Frustration Scale BPNSFS), опитувальник самооцінки міжособистісної провини (Interpersonal Guilt Rating Scale – 15s (IGRS-15s); методи математичної статистики.
Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано рівень поширеності вигорання серед військовослужбовців та факторне навантаження компонентів на розвиток феномену в цілому. Виявлено тісний взаємозв'язок між фасетами мотиваційної теорії (автономією, спорідненістю, компетентністю, провиною) та емоційним вигоранням.
В и с н о в к и . Визначено особливості емоційного вигорання військовослужбовців ЗСУ. Проаналізовано особистісні та професійні предиктори цього феномену крізь призму мотиваційної теорії із задоволенням базових потреб. Особливе місце серед чинників цього феномену займає фрустрація, відчуття провини та вимогливість до себе. Акцентовано увагу на важливості імплементації превентивних та психокорекційних програм у військові колективи із залученням усіх категорій військовослужбовців, незалежно від віку, тривалості проходження військової служби та професійної приналежності.